Хлорид барію
Хлори́д ба́рію — барійова сіль соляної кислоти, описується хімічною формулою BaCl2 . Білі кристали, розчинні у воді (26,4% при 20°), при 113° збезводнюються. Сполука гігроскопічна.
Фізичні властивості
Температура плавлення 961 °С, температура кипіння 2047°С; густина 3,856 г/см³. Діамагнітний. Добре розчиняється у воді, спирті, мало розчиняється в ацетоні і сірководні. Розчинність у воді (г в 100 г): 31,7 (0°С), 36,2 (20°С), 58,7 (100°С). Не розчиняється у ефірі. З А1С13, LiCl, NaCl, BaSO4, BaTiO3, BaWO4 утворює евтектичні суміші, BaBr - неперервний ряд твердих розчинів.
Відомі кристалогідрати BaCl2·Н2O, BaCl2·2Н2O. Молярна електропровідність при безкінечному розведені при 25 °C дорівнює 279,9 Ом.см²/моль
Отримання
Отримують прямим синтезом з елементів, дією хлору на оксид або гідроксид барію, дією соляної кислоти на оксид, гідроксид або карбонат барію:
- Ba + Cl2 → BaCl2
- BaO + HCl → BaCl2
- BaCO3 + HCl → BaCl2 + H2CO3, де H2CO3 → CO2 + H2O
Застосування
Хлорид барію використовують для боротьби зі шкідниками, для виготовлення деяких фарб, в аналітичній хімії тощо. Також в промисловості використовують для отримання металічного барію.
Посилання
Джерела
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк:"Вебер", 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.