Хорватська республіка Герцег-Босна

Правляча партія в Республіці Хорватія (Хорватська демократична співдружність) організувала та контролювала філію цієї партії в Боснії і Герцеговині. Наприкінці 1991 керівні пости в партії зайняли найрадикальніші сили під керівництвом Мате Бобана, Даріо Кордича тощо, за підтримки Франьо Туджмана і Гойко Шушака.

18 листопада 1991 Мате Бобан і Даріо Кордич, пізніше засуджені Міжнародним трибуналом щодо колишньої Югославії за скоєння військових злочинів, оголосили про створення Хорватської співдружності Герцег-Босна як окремої політичної, культурної, економічної і територіальної одиниці на території Боснії і Герцеговини.

Керівництво Герцег-Босни брало участь (особливо, починаючи з травня 1992, тобто після того, як у квітні Боснія і Герцеговина проголосила незалежність від Югославії) в «хорватизації» (етнічних чистках) муніципалітетів, які, як вони стверджували, були частиною Герцег — Босни. Постійно зростала кількість переслідувань і дискримінацій, спрямованих проти нехорватського (зокрема, боснійського) населення. Хорватська рада оборони (військові формування хорватів) взяла під контроль багато муніципальних органів влади місцевих боснійських лідерів. Хорватською владою за допомогою військової сили були захоплені і взяті під контроль засоби масової інформації. Були введені хорватська символіка і валюта, хорватські програми і хорватська мова були введені в школах. Багато босняків і сербів були зняті з посад у державних і приватних підприємствах; гуманітарна допомога була керованою і обмежувалось її надходження до боснійців і сербів. Багатьох з них було депортовано в концентраційні табори: Геліодром, Дретелі, Габель, Войно і Сунє.

ХДС брала участь у переговорах в Женеві щодо розділу Боснії і Герцеговини на три етнічні республіки, що не було прийнято боснійською стороною. 28 серпня 1993 хорватське співтовариство Герцег-Босни оголосило себе Хорватською Республікою Герцег-Босна. Її першим президентом був Мате Бобан, другий — Крешимир Зубак. Незалежність Герцег-Босни не була визнана жодною державою. Конституційний суд Боснії та Герцеговини оголосив Герцег-Босну поза законом спочатку 14 вересня 1992 року, а потім знову 20 січня 1994.

Проти лідерів Герцег-Босни (Ядранко Прлич, Бруно Стоїч, Слободан Праляк, Мілівой Петкович, Валентин Чорич і Берислав Пушич) було розпочато судовий розгляд в МТКЮ за звинуваченням, у тому числі, у злочинах проти людяності, серйозних порушеннях Женевських конвенцій і порушеннях законів або звичаїв війни.

Зі стенограми секретних розмов між Франьо Туджманом і керівництвом Герцег-Босни стало достеменно відомо, що у них існував намір повністю приєднати Боснію і Герцеговину до Хорватії, а також розділити територію Сербії[1].

Останнім часом все частіше звучать ініціативи відновлення Герцег-Босни, створивши третій суб'єкт у Боснії та Герцеговині. Початок було покладено в 2005, Іво Міро Йович, після його фрази: «Я не хочу дорікати боснійським сербам, проте, якщо у них є своя сербська республіка, то ми повинні також створити хорватську і боснійську (мусульманську) республіки».[2] Офіційна влада Боснії та Герцеговини від хорватів проти таких ініціатив, але деякі хорватські політики підтримують ідею створення третього (хорватського) органу влади.[3]

Драган Кович, президент однієї з головних хорватських партій в Боснії, Хорватського демократичного союзу Боснії та Герцеговини, заявив, що «.. всі хорватські партії повинні виступити з пропозицією розділити Боснію на три етнічні утворення і Сараєво як окремий район. Хорватські політики повинні бути ініціаторами нової конституції, яка гарантувала б хорватам ті ж права, що і в інших народів. Кожний федеральний підрозділ буде мати свої законодавчі, виконавчі та судові органи». Він також відзначив, що нинішня двосуб'єктна система є недолугою, тому що хорвати піддаються асиміляції і позбавлені основних прав людини у Федерації з боснійцями.

• Herzeg-Bosnia — Croats in Bosnia and Herzegovina
• Text of Washington Agreement
• Herzeg Bosnia Canton/County
• War in BiH from Croatian point of view