Хортів Ернест Олександрович
Ерне́ст Олекса́ндрович Хо́ртів (8 вересня 1994 — 6 серпня 2014) — солдат Збройних сил України.
| Хортів Ернест Олександрович | ||
|---|---|---|
.png.webp){kind=small} Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
8 вересня 1994 Миколаїв | |
| Смерть |
6 серпня 2014 (19 років) (помер від поранень) | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Десантні війська | |
| Формування |
 | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg.png.webp){kind=small}
Короткий життєпис
Закінчив миколаївську ЗОШ № 20. З початку 2013-го на строковій службі в лавах ЗСУ. В часі війни — солдат, навідник 3-го взводу 1-ї аеромобільної роти 79-ї окремої аеромобільної бригади, стояв на Чонгарі — блокпост по межі з анексованим Кримом, потім переведений на Донбас.
Дістав важке поранення з пошкодженням печінки в бою біля прикордонного села Дякове (Луганська область) 4 серпня. Десантники забезпечували прикриття для угруповання українських сил, яке виходило з оточення з-під Ізвариного. В цей час через кордон з боку РФ прорвалась колона російських бойовиків, які відкрили шквальний вогонь по позиціях 3-го взводу. Ернесту зробили операцію, але він не вижив — кульове поранення в область печінки.
Нагороди та вшанування
15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
У миколаївській ЗОШ № 20 встановлено меморіальну дошку випускникові Ернесту Хортіву.