Хорунжий надвірний литовський

Хорунжий надвірний (дворський) литовський (пол. Chorąży nadworny litewski, лат. Vexillifer curiae Lithuaniae) — уряд Великого князівства Литовського, заступник хорунжого великого литовського.

Історія

Уряд виник під час правління великого князя Олександра Ягеллончика 1501 року. Пізніше певний час цей уряд ніхто не обіймав, офіційно він був затверждений великим князем Сигізмундом II Августом.

Надвірний хорунжий заміщував великого хорунжого в разі його відсутності, а в разі відсутності самого надвірного хорунжого його заміщував земський хорунжий. Цей уряд мав у Короні за відповідника уряд хорунжого надвірного коронного.

Обов'язки

Функції хорунжого були безпосередньо пов'язані з обслуговуванням особи правителя. Носив хоругву Великого князівства Литовського біля монарха під час урочистостей, брав участь у похованнях, коронаціях тощо. Тож уряд мав характер репрезентаційний. З другого боку, був частково військовий, інколи хорунжий навіть очолював надвірне військо.

З усіх хорунжих надвірних двоє були помилково призначені: 26 серпня 1702 року уряд помилково дістався Казимиру Гружевському, 13 травня 1710 року — Михайлові Яну Тизенгаузу.

Деякі відомі хорунжі надвірні литовські

Див. також

Джерела та література

  • Urzędnicy centralni i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku, oprac. Henryk Lulewicz i Andrzej Rachuba, Kórnik 1994.
  • Wolff J. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego: 1385—1795. — Kraków, 1885.
  • Zygmunt Gloger Encyklopedja staropolska ilustrowana (tom І — Chorąży). Warszawa: Druk P. Laskauer, W. Babicki, 1900.
  • Żychliński T. Złota księga szlachty polskiej. T. 1—31. — Poznań, 1879—1908.
  • Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. ISBN 985-11-0378-0.

Посилання

  • Старченко Н. П. ХОРУНЖИЙ ВЕЛИКИЙ І НАДВІРНИЙ 14–18 століть [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2013. — 688 с.: іл.. — Режим доступу: (останній перегляд: 08.08.2019)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.