Храм Асклепія в Римі

Вперше він був побудований між 293 та 290 рр. до н.е. і був посвячений у 289 р. до н. [1] За легендою, в Римі у 293 р. до н.е. почалася чума, що змусило сенат збудувати храм Асклепію, його ім'я боло латинізовано на «Ескулап». Після консультацій із « Сивілиними книгами» та отримання позитивної відповіді делегація римських старшин була відправлена до Епідавра в Греції, відомого своїм святилищем Асклепію, вони хотіли отримати статую Асклепія.

Легенда також розповідає, що під час відповідних обрядів велика змія (один із атрибутів бога) виповзла зі святилища і сховалася в римському кораблі. Сприйнявши це як знак прихильності бога, римська делегація швидко повернулася додому, де ще панувала чума. [2] Коли вони плили по річці Тибр і були вже біля Риму, змія виповзла з корабля і зникла з поля зору десь на острові, позначивши тим самим місце, де мав бути побудуваний храм. Робота над будівництвом храму почалася одразу, і він був посвячений у 289 році до н.е. - незабаром чума закінчилася.

На згадку про цю подію передня частина острова також була перероблена, щоб імітувати трієру. Обеліск позначав центр острова, він розміщувався перед храмом, щоб нагадувати щоглу, а по краях були блоки травертину, формуючи корму. На острові побудували кілька інших споруд, що слугували притулком для хворих, про що свідчать кілька написів.

Якби він все ще був діючим у IV-V столітті, то його б закрили під час переслідування язичників у пізній Римській імперії .

Острів із лікарнею, побудований під трієру. На задньому плані - базиліка Сан-Бартоломео.

Храм був зруйнований в середньовічний період, і вже в 1000 р. Базиліка Сан-Бартоломео була побудована на його руїнах Оттоном III. Середньовічний колодязь біля вівтаря церкви, здається, такий самий, як і в період Античності, Секст Помпей Фест, латинський граматик 2 століття, згадував, що з такого колодязя набирали воду для хворих. Перед базилікою також знаходиться лікарня Fatebenefratelli .

Деякі фрагменти обеліска зараз зберігаються в Неаполі та Мюнхені, а деякі блоки травертину були повторно використані в сучасних будівлях острова.

1. Macadam, Alta; Barber, Annabel (2010). Blue Guide: Rome. London: Somerset Books. с. 231. ISBN 9781905131389.
2. Gruen, Eric S. (1996). Studies in Greek Culture and Roman Policy. Berkeley: University of California Press. с. 8. ISBN 0520204832.

• Джованні Баттіста Піранесі . Le antichità Romane . Рома, 1784 рік. Том 4. Плити XIV-XV.
• Лівій . Ab Urbe Condita , 10.47.6-7