Хромичева Стефанія Йосипівна

Народилася у бідній селянській родині. Батько виїхав на заробітки за океан, в Канаду, де й загинув.

З юних років наймитувала у заможних селян. Після захоплення Галичини Червоною армією, навесні 1940 року вступила до колгоспу Городенківського району Станіславської області, працювала ланковою.

Після німецько-радянської війни — ланкова, завідувач ферми колгоспів у селах Ясенів-Пільний та Глушків Городенківського району Станіславської області. Ланка Хромичевої відзначалася вирощуванням високих врожаїв цукрових буряків: збирали по 600 центнерів цукрових буряків з гектара на площі 5 га.

Член ВКП(б) з 1949 року.

До 1953 року — секретар партійної організації колгоспу імені Сталіна села Ясенів-Пільний Городенківського району Станіславської області.

У 1953—1970 роках — голова колгоспу імені Будьонного (потім — імені Чкалова, імені Івана Франка) села Чернятин Городенківського району Станіславської (Івано-Франківської) області. За вміле керівництво багатогалузевим господарством, за високі показники його розвитку Хромичева була удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці.

Потім — на пенсії у місті Городенці Городенківського району Івано-Франківської області.

• Герой Соціалістичної Праці (31.12.1965)
• три ордени Леніна (,26.02.1958, 31.12.1965)
• ордени
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (26.11.1964)

• село Чернятин Городенківського району