Хроніки Дощових Нетрів

Дракони знову повернулися у світ людей. Проте молоді дракони, які вилупились з коконів у Дощових Нетрях слабкі та хворі. Драконниця Тинталья, яка могла б допомогти у догляді за ними покинула Нетрі заради дракона Айсфира. Тож молоді дракони приймають відчайдушне рішення — подорож до зниклого міста Кельсінгра, міста Старших. Жителі Нетрів щасливі позбутися драконів, які стали тягарем для них. Для допомоги в подорожі Рада міста Трегох відправляє з ними хранителів. Це переважно жителі Нетрів, які не можуть знайти собі місця серед свого народу. Для більшості з них ця подорож стане шансом знайти новий дім, в якому вони зможуть жити за власними правилами.

Разом з хранителями у подорож вирушає єдиний живий корабель, який здатен пройти вузьку та мілку річку, «Смоляний» з капітаном Лефтрином на чолі.

У місті Вдалий дочка торговця Еліс укладає шлюб з Гестом Фінбоком. Гест обіцяє, що дозволить Еліс займатися дослідженням драконів і Елдерлінгів, а вона, в свою чергу, позбавить його від наполегливих прохань батька про одруження і продовження роду. Незабаром після весілля Еліс розуміє, що її шлюб був жахливою помилкою. Вона їде до Дощових Нетрів, щоб на власні очі подивитись на драконів, яких вивчала все своє життя саме тоді, коли експедиція збирається у подорож. Еліс бачить можливість не лише допомогти драконам, а й втекти від власного нещасливого заміжжя. Єдиною проблемою для неї стає друг дитинства Седрик, який працює секретарем її чоловіка та супроводжує її в подорожі. Йому ідеї Еліс не до вподоби і він намагається відмовити її від необдуманих рішень.

Тим часом герцог Калсиди знаходиться на порозі смерті і єдиними ліками, які можуть його врятувати є еліксири з драконячої плоті та крові. Він обіцяє численні багатства тому, хто зможе добути ліки і не збирається нехтувати жодними способами, щоб примусити своїх підлеглих врятувати йому життя.