Хуан Альварес

Хуан Непомусено Альварес Уртадо (ісп. Juan Nepomuceno Álvarez Hurtado; 27 січня 1790, Атояк-де-Альварес, Герреро, Мексика — 21 серпня 1867, Акапулько, Герреро, Мексика) — мексиканський військовий і політичний діяч, тимчасовий президент Мексики в 1855 році.

Хуан Альварес
Народження:	27 січня 1790(1790-01-27)[1][2] Атояк-де-Альваресd, Ґерреро, Мексика
Смерть:	21 серпня 1867(1867-08-21)[1][3] (77 років) Акапулько, Ґерреро, Мексика
Поховання:	Ротонда видатних діячів
Країна:	Мексика
Партія:	Ліберальна партіяd
Шлюб:	Faustina Benítezd
Діти:	Diego Álvarez Benítezd
Медіафайли у Вікісховищі

Був активним членом ліберальної партії. Брав участь у війні за незалежність, брав участь у відбитті французької інтервенції в 1838 році, а також нападу озброєних сил США в 1847 році. Він приєднався до змови з метою повалення президента генерала Санта-Анни. Він був призначений головнокомандувачем армії опозиції. Спочатку зазнав поразки від урядових військ (квітень 1854), після чого почалися партизанські дії.

4 жовтня 1855 року обраний тимчасовим президентом країни. Представляв ліве крило лібералів — «пурос» (крайніх). Їх метою були економічний розвиток, справедливий розподіл землі і багатств, секуляризація майна, ліквідація привілеїв церкви і армії. Під час його перебування при владі були прийняті рішення про ліквідацію традиційних привілеїв католицької церкви і вищих чинів армії, скликаний Конституційний конгрес. У листопаді 1855 року незадоволені законом консерватори і частина правого крила лібералів — «модерадос» (помірних), вчинили переворот і Альварес 11 грудня 1855 був змушений піти у відставку, хоча влада залишилася в руках його соратників.