Хінокі

Хінокі (Hinoki, яп. 檜) – ескортний есмінець Імперського флоту Японії, який прийняв участь у Другій Світовій війні.

«Хінокі»
檜
Служба
Тип/клас	ескортний есмінець типу «Мацу»
Держава прапора	Японія
Належність
Корабельня	верф ВМФ у Йокосуці
Закладено	4 березня 1944
Спущено на воду	4 липня 1944
Введено в експлуатацію	30 вересня 1944
На службі	1944 – 1945
Загибель	7 січня 1945 потоплений у Південнокитайському морі
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	1260
Довжина	100,0 м
Ширина	9,4 м
Осадка	3,3 м
Технічні дані
Рухова установка	2 парові турбіни, 2 парові котла
Потужність	19000 к.с. (14 МВт)
Швидкість	27,8 вузла
Дальність плавання	3 500 миль (6 500 км) на швидкості 18 вузлів
Екіпаж	211
Озброєння
Артилерія	3 (1х2 + 1х1) × 127-мм / 40 калібрів гармат Тип 89
Торпедно-мінне озброєння	4 (1х4) × 610-мм торпедних апаратів (4 торпеди) 36 глибинних бомб
Зенітне озброєння	25 (4х3 + 13х1) × 25-мм гармат

07.01.45

Район потоплення «Хінокі»

Корабель, який став вісімнадцятим серед завершених есмінців типу «Мацу», спорудили у 1944 році на верфі ВМФ у Йокосуці.

25 жовтня 1944-го Хінокі разом зі ще 3 ескортними есмінцями вийшли з Сасебо (обернене до Східнокитайського моря узбережжя Кюсю) для супроводу легкого авіаносця «Рюхо» та ескортного авіаносця «Кайо», які виконували завдання із доставки матеріальних припасів авіації на острів Формоза. 27 – 30 жовтня загін побував у Кіруні (наразі Цзілун), а 2 листопада повернувся у Японію та прибув до Куре.[1][2]

З 15 листопада 1944-го Хінокі включили до 52-ї дивізії ескадрених міноносців.

17 грудня 1944-го Хінокі вийшов з Куре, щоб разом зі ще одним ескортним есмінцем «Момі» та есмінцем «Сігуре» супроводити авіаносець «Унрю», який прямував з транспортною місією до Маніли. Втім, вже 19 грудня підводний човен потопив «Унрю», після чого Хінокі прибув до Такао (наразі Гаосюн на Тайвані).

22 – 28 грудня 1944-го Хінокі та «Момі» прослідували по маршруту Такао – Маніла – бухта Камрань (узбережжя центрального В’єтнаму) – Кап-Сен-Жак (наразі Вунгтау на півдні В‘єтнаму). У період з 31 грудня 1944 по 4 січня 1945 вони супроводили транспорт «Ікутагава-Мару» з Кап-Сен-Жак до Маніли, а 5 січня повели його назад. Втім, 6 січня загін зустрівся з кораблями союзників, які охороняли сили вторгнення до затоки Лінгайєн (північніше від Маніли). Американський есмінець USS Bennion та австралійські фрегат Gascoyne і шлюп Warrego відокремились і спробували наздогнати японський загін, який змінив курс. Хоча це у підсумку не вдалось, проте над полем бою з’явились торпедоносці, що потопили «Момі» та поцілили Хінокі. Останній тимчасово втратив хід, загинув 21 член екіпажу, проте в підсумку цьому кораблю вдалось повернутись до Маніли (а «Ікутагава-Мару» самостійно пройшов до Індокитаю, де, втім, вже 12 січня загинув час рейду авіаносного угруповання[3]).

7 січня 1945-го Хінокі спробував вислизнути з Маніли, проте його перестріли 4 американські есмінці. В наступному бою випущені Хінокі торпеди нікого не поцілили, а от сам японський корабель був уражений численними снарядами та затонув з усім екіпажем.[4]