Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Липове)

Церква Покрови Пресвятої Богородиці — втрачена церква, яка була у селі Липове Глобинського району Полтавської області.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці
49°28′56″ пн. ш. 32°43′39″ сх. д.
Розташування  Україна, Липове
Засновник Параскева Ріґельман та Григорій Галаган
Початок будівництва 1855
Зруйновано 1930-ті
Належність Православ'я
Адреса Липове, Глобинського району
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Липове) (Україна)
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Липове) (Полтавська область)

Історія

Церковних хор Покровської церкви біля входу до храму. 14 жовтня 1921 року. Фото з приватного архіву Пономаренка П. Я. (1929-2017).

Покровську церкву у селі Липове було закладено 1855 року коштом Григорія Галагана та Параскеви Ріґельман. Освячена 1 жовтня 1855 року. Церква будувалася із цегли. У церкві розміщувалося помешкання священика. Воно було з'єднане із дзвіницею. Складалося воно із 4-ох кімнат у 25 кубічних сажень. Станом на 1912 рік священиком був Іоан Васильович Голуб. У приміщенні церкви також розміщувалися дві кімнати, у яких мешкали псаломники.[1]

8 березня 1875 року було звільнено "по болєзнєності єго" священника Івана Торського з "прєдоставлєнієм права просіть сєбє пєнсіі в установлєнном порядкє, єслі в служебной дєятєльності єго не встрєтятся к тому пріпятсвія, за тєм второє священницкоє место в Липовом можна било би закрить, но так как к Липовской церкві состоіт пріпісаная Христорождєствєнская церковь с. Галицкого с пріходом в 455 душ на четирьохвєрстном растояніі неудобного путі, то место єво астайотця вакантним вплоть до усматрєнія"[2].

21 грудня 1881 року був нагороджений набедриником священник Іван Кривусьов, "по внєманію єго ноднократной, постоянно-усєрдной і полєзной служби"[3].

6 березня 1891 року псаломщик Покровської церкви Андрон Торський був тимчасово звільнений з посади, "пока смирится и научится хорошо читать"[4], того ж дня син священника Симеон Базилевський був поставлений на посаду другого псаломника[4].

17 лютого 1897 року Іван Торський був підвищений до посади першого псаломника[5].

6 листопада 1903 року священник Андрій Кущинський був нагороджений оксамитовими філолетовими скуфіями[6].

Будівля церкви розміщувалася у центрі села на пагорбі, де нині розміщено стадіон.

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.