Церква Святого Олександра Невського (Жмеринка)

Собор святого благовірного князя Олександра Невського — православний храм міста Жмеринки Вінницької області.

Собор святого благовірного князя Олександра Невського
Тип споруди православний храм
Розташування Україна, Жмеринка
Належність УПЦ МП
Реліквії мощі святого благовірного князя Олександра Невсього
Адреса Вінницька обл, м. Жмеринка, Площа Миру, 1

Будівлю почали будувати в 1999 році за підтримки громадського діяча міста Олександра Шпака. Будівництво тривало кілька років. У 2003 році церква була освячена предстоятелем Української православної церкви, Митрополитом Київським і всієї України Блаженнішим Володимиром.

Собор побудований із цегли, прикрашений центральним позолоченим куполом і декількома бічними.

Церква Олександра Невського - центр духовного життя міста та одна з головних його пам`яток. В соборі проходять постійні богослужіння, розташована недільна школа і найбільша в районі церковна бібліотека.

Історія

Храм Олександра Невського (1910-1949)

1910 року при протоєреї Андрії Усаневичу закладено храм для залізничників поблизу вокзалу. Храм будувався на пожертвувані кошти, церковні гроші -8 тисяч рублів. Субсидії від Управління Південно-Західної залізниці в розмірі 15 тисяч рублів витребувано Начальником Південно-Західних доріг Вадимом Петровичем Шмитом. План спочатку складений в управлінні залізниці інженером Журавським, перероблений інженером М. Н. Дементьевим, начальником дільниці шляху. Закінчували храм за проектом інженера Рикова, за планом якого побудований пам'ятник святій Ользі й Андрію Первозванному в Києві. Верхня частина купола зроблена за планом Рикова. Будівельником був десятник Володимир Рафаель, чех, рocійський підданий, головою будівельного комітету-лікар, завідувач залізничної лікарні Микола Георгійович Кipіца. Поряд з церквою, біля самої стіни храму зі схід- ної сторони, де починалась дзвіниця, знаходились дві могили Андрія Усаневича, першого настоятеля храму, i дружини його Марії Усаневич, які померли 1911 року, 3 листопада протоерей і 24 грудня - дружина.

З «Подільських Єпархіальних відомостей» #43 за 23 жовтня 1893 року відомо, що 10 серпня 1886 року була освячена каплиця Олександра Невського, побудована на Жмеринській залізнично-дорожній станції 2 квітня 1879 року. 1890 року каплиця перебудована на церкву, але розміри їїне збільшені. В 1893 році зроблено розширення і обновлення храму. Церква стала досить просторою і мала красивий вигляд як всередині, так і ззовні.

Вона була урочисто освячена Дмитрієм, єпископом Подольським і Брацлавським, 17 вересня 1893 року.[1]

У 1949 році у м. Жмеринка було зруйновано останню православну церкву Олександра Невського. На місці, де стояла церква, було побудовано дистанцію сигналізації і зв’язку Жмеринського відділку Південного-Західної залізниці.

Собор святого благовірного князя Олександра Невського на Площі Миру

Так як на місці, де стояла церква, було побудовано дистанцію сигналізації і зв’язку Жмеринського відділку Південного-Західної залізниці, місцем спорудження нового Храму стала центральна площа міста - площа Миру, розташована поряд.

У день Пресвятої Трійці 2000 року було освячено і закладено перший камінь на місці спорудження Храму. Ініціатором спорудження святині став народний депутат третього скликання, колишній Жмеринський міський голова Олександр Григорович Шпак.

28 вересня 2003 року в місті Жмеринці було освячено новозведений Храм Святого Олександра Невського предстоятелем Української Православної Церкви Блаженнійшим Митрополитом Володимиром. Блаженнійший привіз у подарунок місту й храму ікону Почаївської Богоматері. Голова Вінницького земляцтва у місті Києві Віталій Безносюк презентував дуже давню ікону Спасителя. У храмі відбулося нагородження тих, хто доклав до будівництва дому Божого найбільше зусиль. Олександр Григорович Шпак, чиїми коштами й із ініціативи якого споруджувався храм, був нагороджений орденом святого рівноапостольного князя Володимира ІІ ступеня, його дружина Наталя - орденом великомучениці Варвари, а син Максим - орденом Нестора-літописця. Нагороди з рук його високопреосвященства отримали також будівельники й благодійники храму святого Олександра Невського.

Джерела

  1. Біньківський М.І., Овчарук М.М., Райчук М.М. (2002). На перехресті шляхів і доль. Київ: "ЕксОб". с. 48–49. ISBN 966-7769-19-4.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.