Цимовський Єгор Євгенович

Єгор Євгенович Цимовський (нар. 25 березня 1983[1]) український волейболіст, дворазовий дефлімпійський чемпіон (2005, 2013) та триразовий срібний призер (2001, 2009, 2017).[1]

Єгор Євгенович Цимовський
Загальна інформація
Національність українець
Народження 25 березня 1983(1983-03-25) (38 років)
Спорт
Країна  Україна
Вид спорту волейбол
Участь і здобутки
Дефлімпійські ігри XIX літні Дефлімпійські ігри
XX літні Дефлімпійські ігри
XXI літні Дефлімпійські ігри
XXII літні Дефлімпійські ігри
XXIII літні Дефлімпійські ігри
Нагороди
Спортивні медалі
Представник  Україна
Волейбол
Дефлімпійські ігри
Золото 2005 Мельбурн Волейбол
Золото 2013 Софія Волейбол
Срібло 2001 Рим Волейбол
Срібло 2009 Тайпей Волейбол
Срібло 2017 Самсун Волейбол

Життєпис

Дефлімпійські ігри 2009

Літні Дефлімпійські ігри 2009 відбувались у Тайбеї. У рамках ігор пройшов турнір з волейболу, на якому чоловіча збірна команда України виборола срібло Дефлімпіади, поступившись у фіналі команді з Росії.[2]

Дефлімпійські ігри 2013

Літні Дефлімпійські ігри 2013 відбувались з 26 липня по 4 серпня. У рамках ігор пройшов турнір з волейболу, на якому вперше за історію Ігор чоловіча збірна команда України отримала золото Дефлімпіади, перемігши команду з Росії.[3][4]

Дефлімпійські ігри 2017

На XXIII літніх Дефлімпійських іграх, що відбувались у турецькому місті Самсун, Єгор разом зі збірною прибули як фаворити захищати свій чемпіонський титул, здобутий на попередніх Іграх-2013 у Софії, на чолі з Юлієм Грицютою.[5] Груповий етап відбувався з 20 по 23 липня. У ньому українці здобули перше місце, послідовно обігравши Росію — 3:2 (20:25, 32:30, 25:21, 19:25, 15:12), США — 3:0 (25:15, 25:10, 25:8)[6], Іран — 3:0 (25:16, 25:11, 25:17) та Польщу — 3:0 (25:12, 25:7, 25:13).

На другому етапі Дефлімпіади волейбольного турніру команди продовжили грати за системою плей-оф. 25 липня відбувся чвертьфінал, у якому українська збірна змагалась з Бразилією та перемогла з рахунком 3:0 (25:14, 25:19, 25:9). За вихід до фіналу українцям знову протистояла збірна Росії. Цього разу збірна України знову перемогла — 3:1 (25:19, 22:25, 25:17, 25:20).[5]

У вирішальному матчі українці протистояли господарям змагань туркам. Команди зійшлися приблизно рівні за класом. Гру судили місцеві арбітри, які відзначилися досить неоднозначними рішеннями на користь господарів.[5] Подібне траплялося У кінцівках усіх трьох партій.[5] У підсумку перемогла збірна Туреччини — 3:0 (25:22, 25:21, 25:23).[7]

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.