Цілісна теорія популяції

Цілісна теорія популяції — теорія Ю. Одума[1], згідно якої популяція є реальною біологічною одиницею з певними біологічними константами і певними межами змін, що здійснюються по відношенню до цих констант.

Популяція — не просто сукупність, безліч самостійних особин одного виду, що відрізняються фенотипічно і генотипічно, а єдина цілісна жива система — це суперорганізм, що складається з багатьох особин одного виду. Популяція — біологічна система, як усе живе, сформувалася під впливом певних екологічних чинників в результаті дії природного добору.

Популяція, будучи цілісною живою системою, має такі властивості, як спадковість і мінливість. Спадковість популяції проявляється певними закономірностями розподілу в ній фенотипів. генотипів і аллелів. Генетичний склад популяції відносно постійний і може змінюватися під впливом чинників довкілля.

Див. також

Джерела

Література

  • Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Молд. сов. энцикл., 1989. — 408 с.
  • Зверев А. Т. Основные законы экологии. — М.,: Издат. дом Паганель, 2009. — 171 с.
  • Одум Е. Экология. -М.: Просвещение. 1968. — 168 с.
  • Одум Ю. Основы экологии. — М.: Мир, 1975. — 742 с.
  • Одум Ю. Экология. — М.: Мир, 1986.
  • Риклефс Р. Основы общей экологии. — М.: Мир, 1979. — 424 с.

Примітки

  1. Одум Ю. Основы экологии. — М.: Мир, 1975. — 742 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.