Чарівна флейта (фільм)
«Чарівна флейта» (швед. Trollflöjten) — шведська екранізація однойменної опери Моцарта режисера Інгмара Бергмана. Вперше транслювалася на шведському телебаченні 1 січня 1975 року, але згодом показувалася у кінотеатрах. Стрічка вважається однією з найуспішніших кінокартин на основі опери[1][2][3][4].
Чарівна флейта | |
---|---|
Trollflöjten | |
Постер фільму | |
Жанр | музичний фільм, фентезійний фільмd і екранізація |
Режисер | Інгмар Бергман |
Продюсер | Монс Рейтерсверд |
Сценарист |
Інгмар Бергман Емануель Шиканедер Альф Генріксон |
На основі | «Чарівна флейта» |
У головних ролях |
Йозеф Кестлінгер Ірма Урріла Хокан Хагегорд |
Оператор | Свен Нюквіст |
Композитор | Вольфганг Амадей Моцарт |
Музика | Ерік Еріксон |
Кінокомпанія |
Sveriges Radio/TV2/AB Svensk Filmindustri/Svenska Filminstituet |
Дистриб'ютор | Шведське радіо і Netflix |
Тривалість | 135 хв. |
Мова | шведська |
Країна | Швеція |
Рік | 1975 |
Дата виходу | 1 січня 1975 |
IMDb | ID 0073822 |
Рейтинг | MPAA: G |
У ролях
- Йозеф Кестлінгер — Таміно
- Бритт-Марі Арун; Кірстен Ваупель; Біргітта Сміддінг — три дами
- Хокан Хагегорд — Папагено
- Біргіт Нордін — Королева ночі
- Ірма Урріла — Паміна
- Рагнар Ульфунг — Моностатос
- Ульрік Колд — Зарастро
- Елізабет Еріксон — Папагена
- Ерік Садин — оповідач
- Йоста Прюселіус — перший жрець
- Ульф Юхансон — другий жрець
- Ганс Юханссон і Еркер Арвідсон — двоє озброєних вартових
- Ейнар Ларссон, Зігфрід Свенссон, Сікстен Фарк, Свен-Ерік Якобссон, Фольке Юнссон, Йоста Беккелін, Арне Хендріксен, Ганс Кюле, Карл Генрік Кварфордт — дев'ять жреців
- Урбан Мальмберг, Ансгар Крук, Ерланд фон Хайне — три хлопчика
Сценарій
У 1968 році шведський поет Альф Генріксон зробив шведськомовну версію лібрето для Королівської опери[5], яку Бергман взяв за основу свого сценарію, змінивши ряд аспектів: Сарастро — батько Паміна, тріо в другому акті видалене, «Ein Mädchen oder Weibchen» виконується Папагено якраз перед тим, як він побачить Папагену. Також замість звичайного костюма з пір'я Папагено носить звичайний одяг[6], а ролі трьох рабів виконують діти[7].
Виробництво
Під час виробництва опери Бергман прагнув здійснити свою давню мрію про фільмування у Дроттнінгхольмському придворному театрі[8]. Вступні кадри фільму наводять на думку, що його дійсно було знято в Дроттнінгхольмському театрі. Проте стан сцени у Дроттнінгхольмі не дозволяв розмістити там знімальну групу. Тож сцена була ретельно відтворена на студії Шведського інституту кінематографії[8].
Бергман запросив свого друга Ганса Шмідта-Іссерштедта диригувати оперою, але він відмовився. Згодом Бергман переконав долучитися відомого диригента Еріка Еріксона[9].
Дизайном костюмів займалися Хенні Норемарк і Карін Ерскін, які за цю роботу отримали номінацію на премію «Оскар».
6 квітня 1974 року в стокгольмському театрі Циркус розпочалася перша сесія звукозапису[10]. Крім виконавців, які з'явилися у фільмі, у записах брали участь Симфонічний оркестр Шведського радіо та власний хор Еріксона, Хор Шведського радіо[11]. Останній запис почався 16 квітня 1974 року на першій студії будівлі Filmhuset у Стокгольмі й був завершений у липні[10]. Перший тестовий показ фільму відбувся у будинку Бергмана на Форьо у серпні того ж року[12].
Критика
Стрічка мала великий успіх. Рейтинги телевізійної прем'єри досягли третини населення Швеції, а театральний реліз викликав схвальні відгуки кінокритиків. Полін Кейл, оглядачка «Нью-йоркера», написала: «Кіноверсія «Чарівної флейти» від Інгмара Бергмана — блаженний дарунок, зразок того, як можна зняти оперу. Бергман, мабуть, досяг нової, безтурботної впевненості, що взявся за цю чуттєву, пишну оперу, яка бентежила стількох театральних режисерів, і так дбайливо впорався з нею»[13].
Картина була показана на 28-му Каннському кінофестивалі, проте в основний конкурс не потрапила[14].
Річард Евідон похвалив реалізацію Бергманом Моцартового бачення: «Тільки Інгмар Бергман міг зробити таку «Чарівну флейту»; але частина його успіху полягає в тому, щоб дозволити при перегляді забути про режисерську руку і наблизитись до грандіозної роботи Моцарта»[6].
Нагороди
Премія | Дата вручення | Категорія | Номінант | Результат | Пр. |
---|---|---|---|---|---|
Оскар | 29 березня 1976 | Найкращий дизайн костюмів | Карін Ерскін, Хенні Норемарк | Номінація | [15] |
Золотий глобус | 24 січня 1976 | Найкращий фільм іноземною мовою | «Чарівна флейта» | Номінація | [16] |
Сезар | 3 квітня 1976 | Найкращий фільм іноземною мовою | «Чарівна флейта» | Номінація | [17] |
Примітки
- Washington National Opera presents : A new English-language production of Mozart’s classic tale of adventure and redemption, The Magic Flute (PDF). Web.kennedy-center.org. Процитовано 24 червня 2019.
- Singer, Irving (18 вересня 2009). Ingmar Bergman, Cinematic Philosopher: Reflections on His Creativity. MIT Press. с. 68. Процитовано 24 червня 2019 — через Google Books.
- WLASCHIN, KEN (15 листопада 2000). The Glory of Opera Films That Hit the Right Notes. Article.latimes.com. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 24 червня 2019.
- Grant, R. (21 квітня 2000). The Politics of Sex and Other Essays: On Conservatism, Culture and Imagination. Springer. с. 72. Процитовано 24 червня 2019 — через Google Books.
- Oper. Orell Füssli + Friedrich Verlag. 3 лютого 1977. Процитовано 24 червня 2019 — через Google Books.
- Evidon, Richard (лютий 1976). Bergman and The Magic Flute. The Musical Times 117 (1596): 130–131.
- Pamina's Opera House » An Open Letter About Ingmar Bergman’s “Magic Flute”. Paminasopera.com. Процитовано 3 лютого 2018.
- The Magic Flute. Criterion.com. Процитовано 24 червня 2019.
- The Magic Flute. Ingmarbergman.se. Процитовано 24 червня 2019.
- Steene, Birgitta (2005). Ingmar Bergman: A reference guide. Amsterdam University Press. Процитовано 24 червня 2019.
- Прес-флаєр оригінального випуску фільму Архів Каліфорнійського університету, Berkeley Art Museum and Pacific Film Archive
- The three o’clock rite: Ingmar Bergman’s home cinema. Bfi.org.uk. Процитовано 24 червня 2019.
- Vermilye, Jerry (15 листопада 2006). Ingmar Bergman: His Life and Films. McFarland. Процитовано 24 червня 2019 — через Google Books.
- Festival de Cannes: The Magic Flute. festival-cannes.com. Процитовано 24 червня 2019.
- The 48th Academy Awards (1976) Nominees and Winners. oscars.org. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 29 червня 2019.
- IMdb 1976 Golden Globe Awards
- 1st César Awards на сайті «IMDb» (англ.)
Посилання
- Чарівна флейта на сайті IMDb (англ.)
- Чарівна флейта на сайті AllMovie (англ.)
- Чарівна флейта на сайті Swedish Film Database (англ.) (швед.)
- Чарівна флейта ессе Пітера Кові на Criterion Collection