Чепінг (адміністративна одиниця)

У 1863 році в Швеції були введені перші акти місцевого самоврядування. Існували два акти, один для Міста у Швеції міст і один для сільських районів. З близько 2500 муніципалітетів 89 мали статус міста і, таким чином, мали право називати себе stad (місто). За «сільським» актом було також 8 населених пунктів, яким надали статус köping, який розміщував їх між сільським муніципалітетом та містом. Кількість населених пунктів, позначених як köping, різко зросла протягом XX-го століття і досягла свого піку в 1959 році, коли їх було 95. Багато нових поселень під час індустріалізації Швеції, а також деяких околиць в столичних районах, спочатку отримав назву köping, і вона також була частиною їх назви (наприклад, Нючепінг, але не слід плутати з містами, створеними в XIII столітті або раніше, наприклад, Лінчепінг або Єнчепінг). Пізніше вони зростали і отримали статус міста, але залишили закінчення köping в назві (див. список нижче). Було встановлено, що переважна більшість (майже 70 %) таких визначених ринкових міст лежать в межах 200 км² в південно-центральній Швеції, особливо в економічно високо продуктивному регіоні на захід і на південь від Стокгольма, в ленах Седерманланд, Еребру, Естерйотланд і Єнчепінг.

Широке злиття шведських муніципалітетів у 1971 році усунуло відмінності між містами, ринковими містами та сільськими муніципалітетами. Багато з колишніх ринкових міст є тепер центрами комун. На відміну від терміну stad, köping рідко використовується в повсякденній мові сьогодні.