Черепашник

Черепа́шник[1] або ракушня́к[2] (рос. ракушечник, англ. coquinа, shell rock, shell limestone; нім. Muschelkalk m) — вапняк, що складається переважно з черепашок морських тварин і їх уламків, осадова порода, яка повністю або майже повністю складається з транспортованих, потертих і механічно відсортованих фрагментів раковин молюсків, трилобітів, брахіопод або інших безхребетних.

Черепашник
Розпиляний черепашник у кладці
Загальні відомості
Ідентифікація
Використання
 Черепашник у Вікісховищі
Кримський черепашник.

Утворюється, як правило, в літоральній і субліторальній зонах.

За складом поділяється на брахіоподовий, гастроподовий, нумулітовий і ін. За структурою — кристалічний, органогенно-уламковий, уламково-кристалічний, натічний[3].

Черепашник характеризується великою пористістю (макропористістю), що дорівнює 21–60 %; об'ємна маса 1100—2240 кг/м³; теплопровідність 0,29–0,99 Вт/(м•К); межа міцності при стисненні 0,4–28 мН/м².

Черепашник легко обробляється, піддається розпилюванню, обтісуванню. Широко застосовується в будівництві як стіновий[4] і облицювальний матеріал[5].

Щебінь і пісок з черепашнику — заповнювачі для легких бетонів. Крім того, черепашник використовується у виробництві вапна, цементу, вапнякового борошна.

В Україні Державним балансом запасів враховано 171 родовище вапняків-черепашників. Найбільші поклади — в Криму, у Вінницькій, Чернівецькій та Одеській області.

Примітки
  1. Черепашник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Ракушняк // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Геологическая структура ракушняка Архівовано 1 березня 2015 у Wayback Machine.(рос.)
  4. Ракушечник — как строительный материал(рос.)
  5. Применение ракушечника в облицовке фасада современного дома(рос.)

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.