Четверта книга Макавеїв
Четверта книга Макавеїв (грец. ΜΑΚΚΑΒΑΙΩΝ Δ) — текст, що відносяться до апокрифів Старого Заповіту. У деяких православних церквах визнається як додаток до Біблії. У західних церквах — відсутній. Традиція з часів Євсевія Кесарійського приписує авторство Четвертої книга Макавеїв Йосипу Флавію. Дослідники також приписують авторство книги юдейській діаспорі сирійської Антіохії кінця першого століття нашої ери[1]
.
Назва і час написання
Текст, що відомий за назвою Четверта книга Макавеїв, називався раніше — «Про самовладання та силу суджень». Однак ця назва не прижилася і текст названо за описом подій, які також передаються у Другі книзі Макавеїв — про мученика Елеазара, його матір і сімох братів. Текст написаний у 90-х роках першого століття в Сирії чи Малій Азії.
Зміст
Текст поділяється на 2 частини (4Мак 1,1-3,18; 4Мак 3,19-17,6). Перша частина — філософського змісту, а друга опис мучеництва, здебільшого повторення історії з Другої книги Макавеїв. Перша частина за своєю будовою і викладом є філософсько-етичною промовою. Автор пробує довести, що здоровий глузд панує над потягом і використовує при цьому приклади з Другої книги Макавеїв. Так, у 9 строфі автор пише — «Оскільки ці на болі незважали, показали вони, що здоровий глузд є над потягом до насильства». Так автор(и) закликали юдеїв вірності Торі. Четверта книга Макавеїв служить свідченням того, що еллінізм та юдейське благочестя можуть співіснувати разом і елліністична форма викладу та юдейська думка можуть служити разом.
Див. також
Примітки
- Hans-Josef Klauck: 4. Makkabäerbuch (Jüdische Schriften aus hellenistisch-römischer Zeit III/6). Gütersloh 1989, ISBN 3-579-03936-9. ст. 665—669 (нім.)
Посилання
- Stephanie von Dobbeler: Makkabäerbücher 1-4[недоступне посилання з травня 2019]. У: Michaela Bauks, Klaus Koenen (Hrsg.): Das wissenschaftliche Bibellexikon im Internet (WiBiLex), Stuttgart 2006 ff.(нім.)