Чого хочуть жінки

«Чого хочуть жінки» (англ. What Women Want) — американський романтичний комедійний фільм з елементами фантастики, режисера Ненсі Майєрс, виготовлений у 2000 р. У головних ролях Мел Ґібсон і Гелен Гант.

Чого хочуть жінки
What Women Want
Жанр Романтична комедія
Режисер Ненсі Майєрс
Продюсер Сьюзен Картсоніс
Брюс Дейві
Джина Метьюз
Ненсі Мейерс
Метт Вільямс
Сценарист Джош Голдсміт
Кеті Юспа
У головних
ролях
Мел Ґібсон
Гелен Гант
Маріса Томей
Алан Алда
Лорен Голлі
Ешлі Джонсон
Бетт Мідлер
Оператор Дін Канді
Композитор Алан Сільвестрі
Кінокомпанія Icon Entertainment
Дистриб'ютор Paramount Pictures
Тривалість 127 хв.
Мова англійська
французька
Країна  США
Рік 2000
Дата виходу 15 грудня
Кошторис $70 млн
Касові збори $374 111 707
IMDb ID 0207201

Сюжет розгортається навколо чоловіка на ім'я Нік Маршалл, який після унікального випадку отримав здатність читати думки жінок та можливість відповісти на важливе питання людства — чого ж вони хочуть.

Сюжет

Нік Маршалл — ловелас, його дитинство пройшло в жіночій гримерці кордебалету, де танцювала його мати. Юний Нік був талісманом кордебалету, улюбленцем танцівниць, які його просто обожнювали. Хлопчик виріс привабливим чоловіком, що може звести з розуму будь-яку жінку. Нік працює у рекламному агентстві, шеф ось-ось має підвищити його до креативного директора. Тим часом компанія Nike оголосила великий тендер на просування своєї нової колекції спортивного одягу для жінок. Здобуття контракту від Nike стає прерогативним завданням для агентства, шеф, справедливо вважаючи, що тільки жінка може зрозуміти жінок, наймає на посаду менеджера проекту Nike Дарсі Макгвайр, про ділову хватку якої ходять легенди. Він натякає, що якщо контракт з Nike буде укладено, Дарсі отримає посаду виконавчого директора. Коли в компанії представили Дарсі, виявляється, що це миловидна білявка середніх років з міцним характером. Нік вирішує дістати заповітну посаду.

Новий креативний директор дає зрозуміти своїм підлеглим, що збирається змінити стратегію. Тепер цільова аудиторія клієнта агентства жінки. Усі співробітники незалежно від статі мають «відчути» себе жінками: скористатися лаком для нігтів, тушшю для вій, депілятором для ніг, колготками тощо. Ввечері того ж дня під час експериментів з цими речами Нік Маршал падає у ванну повну води, туди ж потрапляє увімкнений фен. Зрештою Нік одержує сильний електричний удар, від якого непритомніє аж до ранку.

Вранці Нік розуміє, що може чути думки жінок і навіть тварин жіночої статі. Спочатку він вважає, що збожеволів, намагається позбутися свого дару. Він біжить на прийом до жінки-психолога, яка спершу не вірить йому, але, зрозумівши, що він каже правду, розкриває перед Ніком блискучі перспективи, адже у нього з'явилася можливість відповісти на запитання, над яким сушили голову всі філософи і мислителі світу, та не знайшли відповіді, — «чого саме хочуть жінки?». Тепер Нік може передбачати бажання жінок і зробити будь-яку з них щасливою. Після відвідин психолога Нік виявляє, що цю здатність можна застосовувати на власну користь. Він чує думки Дарсі і видає їх за свої, щоб отримати її посаду. Шеф «розуміє», як помилявся, найнявши Дарсі.

Несподівано Нік відмовляється від посади, про яку мріяв. Він усвідомлює, що Дарсі справжній професіонал, і так чинити підло. До того ж, Нік по-справжньому закохався в неї. Дарсі теж полюбила Ніка. Коли у спалаху відвертості він зізнається їй у тому, що може читати думки жінок, вона, хоч і звільняє Ніка, розлучитися з ним уже не може.

Ролі

Виробництво

Команда акторів охоплює переможців трьох «Оскарів» (Мел Ґібсон, Гелен Гант, і Маріса Томей) і трьох номінантів на премію «Оскар» (Алан Алда, Валері Перрін і Бетт Мідлер).[1]

Сприйняття

На сайті IMDb оцінка фільму становить 6,4/10,[2] на Rotten Tomatoes — 54 %.[3]

Нагороди

За втілення образу Ніка Маршалла Мел Гібсон номінований на Золотий глобус за найкращу чоловічу роль у жанрі комедія.

Касові збори

З бюджетом у $70 млн, фільм мав касовий успіх, зібравши $374 млн (США: $182,8 млн + решта світу: $191,3 млн).

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.