Шевченко Володимир Федорович
Шевченко Володимир Федорович (24.10.1931) — Засновник і директор Науково-виробничоївпроваджувальної фірми «Топаз ЛТД». Засновник і директор Науково-дослідного і проектного підприємства «Укрферро». Кандидат технічних наук, доцент, почесний професор Міжнародного університету міста Відень. Лауреат Премії Ради Міністрів СРСР, кавалер ордену «Великого Рівноапостольного Князя Володимира III ст.»
Шевченко Володимир Федорович | |
---|---|
Шевченко Володимир Федорович | |
Народився | 24 жовтня 1931 (90 років) |
Діяльність | інженер |
Alma mater | Ростовський державний університет шляхів сполученняd |
Галузь | Металургія |
Ступінь | кандидат технічних наук |
Нагороди |
Володимир Федорович народився 24 жовтня 1931 р.в місті Краснодон Луганської області. Як майже і всі сім'ї у ті часи, родина Шевченків була великою. Батько працював на шахті, мати заправляла господарством та виховувала п'ятьох дітей, що було дуже нелегко в тридцяті роки. В 1937 р. мати Володимира померла. Сестри господарювали, як могли, для хлопчиків настала відносна вольниця. Що таке війна, діти зрозуміли досить швидко. В будинку ніколи не було великого достатку, а тут стало зовсім туго. Та й батько став цілодобово пропадати на роботі і, як пізніше з'ясувалось, у…військоматі — хотів воювати з фашистами. Але вдівця з п'ятьма дітьми у листопаді 1941 р., при підході німецьких військ, евакуювали до Саратовської області, Безимянського району, в с. Лизандергей. Вже тут виконалося його бажання, і Шевченко Федір Трофимович пішов на фронт, щоб вже не повернутися. Він загинув в 1944 р. і покоїться в братській могилі серед білоруських лісів.
У січні 1944 р. сім'я повернулася в Україну, а вже в березні разом з братами Віктором і Євгенієм, Володимир був відправлений до спеціалізованого дитячого будинку в с. Пархоменко Новосветлівського району Луганської області. У 1948 році закінчив 8 класів української середньої школи в с. Пархоменко, і продовжив навчання, будучи вихованцем дитячого будинку, в Митякинскій СШ в Ростовській області.
У 1950 р. Володимир вступив до Ростовського інституту інженерів залізничного транспорту (Ростов-на- Дону) і в 1955 р. закінчив його, отримавши напрям на Челябінський феросплавний завод. Пройшов шлях від помічника майстра, майстра, заступника начальника цеху до начальника цеху і головного інженера управління капітального будівництва Челябінського електрометалургійного комбінату.
У 1965 р. вступив заочно до аспірантури Челябінського політехнічного інституту без відриву від виробництва, і в 1969 р. закінчив її, представивши і успішно захистивши дисертацію. У тому ж 1969 року рішенням ВАК СРСР Шевченку В. Ф. присвоєна вчена ступінь кандидата технічних наук. З 1965 р. він поєднував роботу на виробництві з викладацькою діяльністю в ЧПІ, і в 1972 р. отримав вчене звання доцента. У 1973 р. по переведенню Минчермета СРСР Шевченко В. Ф. був направлений в Харків, в Науководослідний і проектний інститут Дніпросталь — головний інститут феросплавної промисловості Минчермета СРСР, на посаду заступника головного інженера інституту з феросплавного виробництва, де пропрацював 33 роки до ліквідації інституту в 2005 році. У 1988 році за наукові і проектні розробки по вдосконаленню і реконструкції заводів феросплавів Шевченко В. Ф. був удостоєний звання Лауреата Премії Ради Міністрів СРСР.
На його рахунку понад 100 наукових праць, серед яких 3 монографії:
- Механическое оборудованиеферросплавных заводов Москва, Металлургиздат, 350с. 1968 р. (у співавторстві);
- Устройство и эксплуатация оборудования ферросплавных заводов. Справочик. Москва, Металлургиздат, 370с. 1982 р.;
- Совершенствование цехов и оборудования ферросплавного производства, Москва-Харьков, 470с. 1997 р.
Також він є автором та співавтором більш, ніж 100 винахідів, які є втілені у раціоналізаторські пропозиції та патенти, серед яких «Спосіб виробництва окатишів» та «Спосіб отримання високо титанового феросплаву з ільменіту». 17 березня 1992 р. за ініціативою Шевченка В. Ф. булозасновано ТОВ Науково-виробничу упроваджувальну фірму Топаз Лтд, улюблене творіння Володимира Федоровича, а у 2005 році — Науково-дослідне і проектне підприємство Укрферро для здійснення робіт з реконструкції, модернізації і вдосконалення заводів, цехів і устаткування феросплавного виробництва, а також для вирішення економічних проблем феросплавних заводів країн СНД та далекого зарубіжжя.
З 1992 р. НПВФ Топаз Лтд — генеральний проектувальник окремих об'єктів, цехів і заводів, таких як ВАТ Челябінський електрометалургійний комбінат (Росія), ВАТ Нікопольский завод феросплавів (Україна), ТОВ Побужський феронікелевий комбінат (Україна), ТОВТФК (Україна), металургійний завод Скопски Легури Р. Македонія, феронікелевий завод Ларимна (Греція), заводи в Казахстані, Узбекистані. Роботою обох підприємств беззмінно керує технічний керівник і директор Шевченко Володимир Федорович.
За результатами роботи 2003—2008 рр. ТОВ НПВФ ТОПАЗ ЛТД було удостоєно національного сертифікату Лідер галузі, а беззмінний протягом 18 років директор Шевченко В. Ф. нагороджений Почесною грамотою за вагомий внесок у розвиток економіки України, професійне управління підприємством-лідером і орденомСтатус-нагорода Професіонал галузі. У 2010 р. підприємство отримало Національний знак якості. У жовтні 2010 р. Шевченко В. Ф. отримав звання Почесногопрофесора Міжнародного університету міста Відень у знак визнання його вагомого внеску у розвиток феросплавної промисловості не тільки України та країн СНД, а й Європи та світу.