Шимановський Віталій Миколайович

Шимановський Віталій (12 листопада 1928 — 27 жовтня 2000) — український вчений-будівельник.

Шимановський Віталій Миколайович
Народився 12 листопада 1928(1928-11-12)
Київська область
Помер 27 жовтня 2000(2000-10-27) (71 рік)
Діяльність конструктор
Нагороди

Родом з села Антонівка (нині Мала Антонівка, Білоцерківського району) Київської області.

У 1954—1962 працював у Києві, відділі Міністерства транспортного будівництва СРСР; у 1962—1980 в Інституті будівельних конструкцій Держбуду СРСР. З 1980 — директор Українського НДІ Проектстальконструкція Держбуду СРСР у Києві. З 1982 член-кореспондент АН УРСР.

Автор 40 винаходів, серед яких чимало нових типів висячих покриттів, оригінальних металевих конструкцій, резервуарів. Ним опубліковано 160 наукових праць, у тому числі вісім монографій. Віталій Миколайович підготував 14 кандидатів та докторів наук. Він був одним з фундаторів Академії будівництва України, членом Національного комітету з теоретичної та прикладної механіки, Вищої атестаційної комісії з присудження наукових ступенів України.

Нагороджений Державною премією України в галузі науки і техніки 1994 року. Іменем Шимановського названо інститут УкрНДІпроектстальконструкція.[1]

Примітки
  1. Офіційний сайт інституту УкрНДІпроектстальконструкція ім. В. М. Шимановського

Література
  1. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
  2. Вісник НАН України, 2001, № 1
  3. Енциклопедія «Київ»
  4. Шимановський Віталій Миколайович. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.. Процитовано 18.07.2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.