Широков Юрій Михайлович

Ю́рій Миха́йлович Широков (* 21 червня 1921(19210621) — † 5 липня 1980) фізик, математик, професор.

Широков Юрій Михайлович
Ім'я при народженні Широков Юрій Михайлович
Народився 21 червня 1921(1921-06-21)
Москва, СРСР
Помер 5 липня 1980(1980-07-05) (59 років)
Таджицька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Поховання Востряковський цвинтар
Країна  СРСР
Діяльність фізик, математик
Галузь ядерна фізика і алгебра
Відомий завдяки Класична механіка
Квантова механіка
Алгебра
Alma mater фізичний факультет МДУ
Заклад Математичний інститут імені Стєклова і Московський державний університет імені М. В. Ломоносова
Нагороди

У 1948 закінчив МДУ. Працював в тому ж університеті, потім в Математичному інституті імені В. А. Стєклова РАН. Опублікував більше сотні наукових праць.[1] Серед них найбільш відомі підручник ядерної фізики,[2] Алгебра узагальнених функцій[3] та «Єдиний формалізм для класичної та квантової механіки»[4]. Праці Широкова перекладені на іноземні мови.

Алгебра узагальнених функцій

Широков розробив алгебру узагальнених функцій. [5][6] Ця алгебра використовується для опису сингулярних систем. [7][8][9].

Класична та квантова механіки

Звичайно Широков був не перший, хто відзначив, що квантова механіка має багато класичних граничних переходів. Постійна Планка зустрічається в багатьох співвідношеннях, і існує багато можливостей для збереження деяких параметрів постійними, або навіть зміни їх всіх, розглядаючи границю . Найпоширенішими класичними граничними випадками квантової механіки є класичні хвилі матерії та механика Н'ютона. Широков систематизував розбудову класичних граничних переходів квантової механіки [10]. Подібна систематизація дозволила сформулювати єдиний формалізм для класичної та квантової теорій розсіювання [11] та сформулювати аксіоми класичної та квантової механіки в рамках єдиного формалізму [12].

Розвиток широковських ідей

Найважливіші ідеї Широкова в квантовій механіці та теоретичній фізиці ще не отримали належного розвитку.

[13] До речі, теорія поля на мові хвильових пакетів (тобто без інтегралів, що розходяться) ще не розроблена.

Примітки

  1. Широков Юрий Михайлович. «Biography», http://www.biografija.ru/show_bio.aspx?id=137184
  2. Ю. М. Широков, Юдин. Ядерная физика
  3. «Алгебра обобщённых функций»
  4. Yu.M.Shirokov; N.P.Yudin (1983). Nuclear Physics. ISBN 13: 978-0828524513 Перевірте значення |isbn= (довідка). Текст «publisher: (Imported Pubn) » проігноровано (довідка)
  5. Yu.M.Shirokov (1979). Algebra of one-dimensional generalized functions. TMF 39 (3): 471–477.
  6. Yu.M.Shirokov (1979). Algebra of three-dimensional generalized functions. TMF (Springer New York) 40 (3): 790–794. ISSN (Print) 1573-9333 (Online) 0040-5779 (Print) 1573-9333 (Online). doi:10.1007/BF01032064.
  7. O.G.Goryaga; Yu. M. Shirokov (1981). Energy levels of an oscillator with singular concentrated potential. TMF 46 (3): 321–324.
  8. S.V.Talalov; Yu.M.Shirokov (1981). Interaction of a charged particle with an external electromagnetic field in the presence of a strongly singular potential. TMF (Springer New York) 46 (3): 207–210. ISSN (Print) 1573-9333 (Online) 0040-5779 (Print) 1573-9333 (Online). doi:10.1007/BF01032728.
  9. G. K. Tolokonnikov (1982). Differential rings used in Shirokov algebras. TMF 53 (1): 952–954. doi:10.1007/BF01014789.
  10. Yu.M.Shirokov (1977). Perturbation theory with respect to Planck's constant. TMF (Springer New York) 31 (3): 488–492. ISSN (Print) 1573-9333 (Online) 0040-5779 (Print) 1573-9333 (Online). doi:10.1007/BF01030565.
  11. Ю.М.Широков (1979). единый формализм для квантовой и классической теорий рассеания. Теоретическая и Математическая Физика 38 (3): 313–319.
  12. Ю.М.Широков (1979). Квантовая и классическая механика в представлении фазового пространства. Физика Элементарных Частиц и Атомного Ядра 10 (1): 5–50.
  13. N N Bogolyubov; S N Vernov, V S Vladimirov, A A Logunov, M K Polivanov, V E Troitskii, D V Shirokov (1981). Yurii Mikhailovich Shirokov (Obituary). Sov.Phys.Uspekhi 24 (6): 526–527. doi:10.1070/PU1981v024n06ABEH004852.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.