Школа військових кадрів ОУН «Тигри»

Школа військових кадрів ОУН «Тигри» — підпільний військовий вишкіл для членів ОУНР у Долинському районі Станіславської області[1].

Школа військових кадрів ОУН «Тигри»
На службі 1942-1944
Країна  Українська держава (1941)
Належність  УПА
 ОУНР
Тип військовий вишкіл
Розформовано 1944
Командування
Михайло Федоришин-«Стефаник» 1942-1943
Петро Федун-«Волянський» 1944

Історія

Оскільки ОУНР відчувала нестачу старшинських та підстаршинських кадрів на теренах Карпатського краю, були організовані власні вишкільні курси на початку 1942 року,[2] після Першої Конференція ОУНР. Усі члени ОУНР були зобов'язані пройти військовий вишкіл.

ШВК «Тигри» діяла на Долинщині, на теренах Калуської округи ОУНР Карпатського краю[3], та складалася з двох сотень курсантів. Зазвичай вишкіл тривав від одного до чотирьох місяців, за самостійно розробленими програмами. Вишкіл проводили ті, у кого вже був військовий досвід. Командирами (командантами) ШВК «Тигри» були Михайло Федоришин-«Стефаник» та Петро Федун-«Волянський»[4]

У ШВК «Тигри», протягом 1942 року, вишколювалися сотні членів ОУНР, які пізніше очолили загони та військові штаби УПА, відділи СБ[5]. На військовий вишкіл до школи прибували члени ОУНР з усієї України.

Так випускники ШВК «Тигри» створили один з перших куренів УНС «Сіроманці», який складався виключно з членів ОУНР і командиром якого був легендарний Дмитро Карпенко-«Яструб»[6][7][8].

Військова школа кадрів ОУН «Тигри» стала основою для формування двох вишкільних куренів УНС: «Чорні Чорти ім. Є. Коновальця» на Яремчанщині (перший командир: Ілько Рачок–«Липей», другий: Микола Яворський–«Козак») та «Гайдамаки» (командир Степан Фрасуляк-«Хмель»)[9], при яких проходили підготовку майбутні підстаршини.

Примітки
  1. Формування антинацистської позиції ОУН та її інформаційно-пропагандистська робота / Степан Виноградов // Київські історичні студії. — 2015. — № 1. — С. 77-84.
  2. Діяльність старшинської школи УПА імені полк. Є. Коновальця на Коломийщині (із особистих зізнань Федора Стефановича-«Кропиви») / Василь Ільницький, Микола Пантюк // Східноєвропейський історичний вісник. — 2018. — Вип. 6. — С. 163-181.
  3. Гуцульщина у визвольній боротьбі ОУН і УПА / Г. Дем'ян // Домашевський М., Библюк Н. Історія Гуцульщини. Т. 5. – Львів : Логос, 2002. – С. 293
  4. Віктор Сеницький. Воєнна округа УПА «Говерля» в період німецької окупації (1943–1944)
  5. Іван Патриляк. Військова діяльність ОУН (Б) у 1940-1942 роках; Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, Інститут історії України НАН України. – Київ, 2004. – 598
  6. Українська Головна Визвольна Рада / упоряд. П. Й. Потічний, М. Посівнич ; відп. ред. П. Й. Потічний. - Л.; Торонто: Літопис УПА, 2009. - 134 с. - (Літопис Української Повстанської Армії. Серія "Події і люди"; кн. 7)
  7. Західноукраїнські молодіжні товариства «Сокіл», «Січ», «Пласт», «Луг» / І. О. Андрухів. — Івано-Франківськ: Плай, 1992. — 114 с.
  8. Тимків В. Початки організації військового вишколу УПА на Прикарпатті (червень – грудень 1943 р.) // Галичина. – С. 118 – 122.
  9. Полковник УПА Степан Фрасуляк – «Хмель» / Р. Забілий // Український визвольний рух: зб. статей. – № 5. – Львів, 2005. – С. 194.

Посилання
  • Анатоль Бедрій. ОУН і УПА. Нью-Йорк-Торонто-Лондон. Українська Центральна Інформаційна Служба. 1983
  • Лев Шанковський. Тринадцять літ… (Дії УПА й збройного підпілля ОУН на терені Військової округи ч. 4. «Говерля» в 1943 – 1956 рр. // Альманах Станиславівської землі: збірник матеріялів до історії Станиславова і Станиславівщини / ред. Б. Кравців. – Нью-Йорк; Торонто; Мюнхен: Вид. Центрального Комітету Станиславівщини. – С. 163 – 193.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.