Шталаг-365

Шталаг 365, також Офлаг- 11а, Норд Офлаг 365 — концентраційний табір (шталаг-офлаг) для полонених офіцерів і політпрацівників Червоної Армії[1], створений німцями у Володимирі-Волинському у вересні 1941 р.[2] Існував на вулиці Ковельській до початку 1944 р.

Шталаг 365 / Офлаг-11а / Норд Офлаг 365
Stalag 365 / Oflag XI A / Nord-Oflag 365
табір військовополонених
1941 — 1944

Один із в'язнів табору — радянський генерал К. Ю. Куликов
Країна  Третій Рейх
Місце розташування Володимир-Волинський,
Володимир-Волинський ґебіт
Координати 50°51′35″ пн. ш. 24°17′24″ зх. д.
Населення не менш ніж 12 тис. військовополонених
Війни Німецько-радянська війна
Шталаг 365
Положення на нинішній карті України

Історія

У таборі з вересня 1941 до початку 1944 р. утримувалися радянські військовополонені молодшого, середнього та старшого офіцерського складу. Динаміка ув'язнених змінювалася, іноді кількість полонених досягала 8 000 осіб. За весь час через табір пройшло до 42 000 полонених. Динаміка руху в'язнів: лютий 1942 р. — 6 000 душ, червень 1942 р. — 6 200 осіб, серпень 1942 р. — 4 600, грудень 1942 р. — 8 500, лютий 1943 р. — 8 700, червень 1943 р. — 5 800, вересень 1943 р. — 6 300. Табір розміщувався на території військового містечка Володимира-Волинського і складався з двох відділень: на Ковельському шосе та в казармах у південній частині міста, де були допоміжні будівлі (адміністрація, лазарет тощо). Головні приміщення концтабору були збудовані під час Першої світової війни вояками царської Росії і використовувалися як казарми.

Створений як ізольований пересильний табір (дулаг) з утримання військовополонених червоноармійців із метою їхнього подальшого агентурного вербування відділом абверу для «розроблення» товаришів по табору, отримання розвідувальної інформації про економіку СРСР, виявляння місць дислокації важливих оборонних підприємств, переправляння на територію Німеччини для навчання, спрямування на керівні посади в «Російську визвольну армію», поповнення національних підрозділів при німецькій армії (грузинських, татарських тощо), для роботи на окупованій території та подальшого упровадження в партизанські загони і табори військовополонених. Резидентура складалася з числа «табірників», які працювали начальниками блоків, бібліотеки та клубу. Табір розташовувався у 10 чотириповерхових казармах-корпусах з надвірними будівлями та господарськими спорудами на околицях міста, був огороджений колючим дротом, охоронявся німецьким батальйоном № 736. Ув'язнені не використовувалися на роботах. Військовополонених розділили на роти, батальйони та полки під командуванням старшого командного офіцерського складу. Всі функції з обслуговування в таборі виконували самі бранці, з числа яких було створено внутрішньотабірну поліцію, яка відповідала за порядок у таборі та чергування на вході в корпуси. Всі в'язні були поділені за національною ознакою. Внутрішньотабірні збори проводили виключно військовополонені. З наближенням німецько-радянського фронту табір евакуювали на територію Німеччини. Тут загинуло до 25 тис. осіб.

Після війни будівлі знову використовувалися як казарми для інженерів, що обслуговували ракетні комплекси проти США. Нині частину приміщень займає медичне училище. Інші будинки використовуються як приватні. Меморіальний комплекс «Жертвам фашизму» розташовано в кількох метрах від колишнього місця страти.

Див. також

Примітки
  1. Сайт Володимир-Волинського історичного музею
  2. Колишній концентраційний табір "Офлаг-365" (офіцерський склад РККА)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.