Штольберги
Рід Штольбергів (нім. Stolberg) — шляхетний аристократичний рід Священної Римської імперії. Рід відіграв значну роль у історії феодальної Німеччини й користувалися княжими привілеями до розпаду Німецької імперії в 1918 році.
Історія
Мало чого відомо про ранню історію роду. Перший граф Штольберг (ймовірний нащадок графів Гонштайна) згадується в 1210 році, а в кінці XIV століття один з Штольбергів займав єпископську кафедру в Мерзебургзі. Отримавши в 1412 року місце в раді імперських графів, Штольберги розширили свої володіння за рахунок приєднання Гонштайну, Кельбри і Герінгену (1417), якими вони управляли разом з родом Шварцбургів. Значне розширення земель роду відбулося після успаткування графства Верніґероде в 1429 році, графства Кенігштайн-ім-Таунус в 1535 році, і Рошфор в 1544 році.
Під час Реформації Штольберги прийняли лютеранство у 1539 році.
Колишні території та маєтки
- Штольберг (графство) (1200—1945)
- Верніґероде (графство) (1429—1945)
- Штольберг-Росла (графство) (1341—1945)
- Баронство Гедерн (замок 1535—1987 рр., маєток до сьогодні)
- Баронство Шварца
- Кельбра
- Герінген (Тюрингія)