Шумова-Симановська Катерина Олімпіївна

Народилася 6 (18) червня 1852 року в Самарі. Батько — Олімпій Олексійович Шумов (03.11.1820 — 14.02.1869), спадковий почесний громадянин (1838) Гавриловського Посаду, купець 1-ї гільдії. Мати — Олександра Михайлівна Шумова, дочка ростовського 1-ї гільдії купця Михайла Максимовича Плешанова. Була сьомою дитиною в сім'ї[3].

Протягом 1872—1877 років навчалася в Женеві, Цюриху, Парижі та Берні. 1877 року захистила в Бернському університеті докторську дисертацію. Після повернення в Росію 1879 року домоглася дозволу на ведення самостійно лікарської практики[1][2].

Асистувала І. П. Павлову під час проведення операцій з уявним годуванням і отриманням шлункового соку, що виділяється організмом собаки. Використання цього соку в лікувальних цілях Павлов активно пропагував і домагався збільшення його виробництва[4].

Стала першою жінкою-клінічним ординатором Медико-хірургічної академії[5]. Після декількох років спільної роботи з І. П. Павловим стала лікарем вільної практики.

Чоловік — засновник отоларингології в Росії Микола Петрович Симановський.

Молодша сестра — хімік, фізіолог Надія Олімпіївна Зібер-Шумова[6][7].

Раптово померла 3 липня [16 липня] 1905 у своїй садибі Зорька. Похована в селі Руч'ї біля входу в Церкву Георгія Побідоносця. Перепохована на Тихвінському цвинтарі Олександро-Невської Лаври[8][1].

У пам'ять Катерини Симановської Микола Петрович Симановський і молодша сестра Надія заснували в садибі Зорька жіночу гімназію її імені — перший у Крестецькому повіті середній навчальний заклад. Також Микола Петрович Симановський відкрив лікарню в селі Борок і фінансував будівництво церкви Покрови Пресвятої Богородиці в селі Руч'ї, поруч з першим похованням дружини[4].