Щел1

ЩЕЛ1 (спочатку позначався Юе2, згодом ГЕ 1, пізніше Щ-ЕЛ-1) — один з двох перших у світі робочих магістральних тепловозів. Збудований за проєктом інженера Гаккеля. Перший у світі локомотив з візковим екіпажем. Автором проєкту кузова, а також детальної переробки ходової (екіпажної) частини був головний інженер Путиловського заводу професор Раєвський[1][2][3][4].

ГЕ1 (Щ-ЕЛ-1, ЩЕЛ1)
в музеї на Варшавському вокзалі Санкт-Петербурга, РФ
Основні дані
Рік будування 1924
Країна будування СРСР
Завод Балтійський завод
Разом побудовано 1
Країни експлуатації СРСР
Залізниця Московсько-Курська залізниця
Ширина колії 1524 мм
Рід служби магістральний тепловоз;
з 1934 − пересувна електростанція
Технічні дані
Конструкційна швидкість 75 км/год
Осьова формула 1-30-0 + 0-40-0 + 0-30-1
Довжина локомотива 22760 мм
Робоча маса 180 т
Зчіпна маса 10х16 т
Навантаження від
рушійних осей на рейки		 10 т бігункові, 16 т тягові
Тип дизеля чотиритактний 10-циліндровий безкомпресорний дизель "Віккерс"
Потужність дизеля 1000 к. с.
Тип передачі електрична, постійного струму
Тип ТЕД ПТ-100, 100 кВт
Діаметр коліс 1050 мм рушійні, 950 мм бігункові

Історія

Перший вихід першого у світі магістрального тепловоза на колії Балтійського суднобудівного заводу був офіційно зареєстрований 5 серпня 1924, були присутні офіційні представники міста Петрограда, журналісти, робітники заводу.

Народний комісаріат шляхів сполучення СРСР позначив тепловоз ЮЕ2, що означало: буква Ю до цього не використовувалась іншими локомотивами, тепловоз з Електропередачею, порядковий номер 2. Перший номер мав тепловоз Юе1, який будувався в Німеччині за конструкцією професора Ломоносова, згодом оголошеного «ворогом народу», після чого тепловоз Ломоносова став позначатися Еел2, а Гаккеля — Ге1 на честь конструктора.

Через повінь у свій перший рейс за Жовтневій залізниці тепловоз вийшов 6 листопада. Кілька днів він здійснював випробувальні рейси, а 16 січня 1925 вперше прибув в Москву, ведучи за собою тисячотонний поїзд.

Позначення тепловоза змінювалося ще двічі: на Щ-ел-1, а пізніше на ЩЕЛ 1. Літера Щ говорить про відповідність локомотива за потужністю паровозу серії Щ.

З 1925 по 1927 тепловоз експлуатувався на Московсько-Курській залізниці і на Кавказі. Через часті ремонти він був знятий з роботи і 1934 став використовуватися як електростанція.

Примітки
  1. Большая Советская Энциклопедия. Гл. ред. Б. А. Введенский, 2-е изд. — Т. 35. Прокат — Раковины. — 1955. — 672с., ил. и карты; 35 л. илл. и карт.
  2. Сологубов В. Н. Развитие паровозостроения в СССР // Очерки развития железнодорожной науки и техники: Сборник статей — М., 1953.
  3. Профессор А. С. Раевский. (Некролог) // «Техника и экономика путей сообщения» — 1924. — Т. 1, № 7.
  4. Копытковский Д. (и др.). А. С. Раевский. (Некролог) // «Предприятие» — 1924, № 9.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.