Щерба Володимир Павлович

Народився 10 липня 1934 року у родині простих робітників, козаків-українців, русинів Київщини і християн-степовиків Подніпров'я з діда-прадіда, корінних жителів краю, старої Русі (України) (чи не з часів Гетьманщини, якщо не значно раніше), звичайних громадян Української Республіки епохи Радянського Союзу.

З 1943 по 1954 рік навчається у Шрамківській та Ковалівській середніх школах. З 1954 по 1957 рік проходить військову службу, де здобуває професію електрогазозварника броні.

З 1957 року до 1965 працював за здобутою спеціальністю на Шрамківському цукровому заводі. Із 1964 року по 1970 рік навчається у Львівському поліграфічному інституті на факультеті журналістики.

З 1965 року до 1982 року — заступник директора Драбівської районної газети «Прапор Жовтня», кореспондент, відповідальний секретар газети. З 1973 року прийнятий до Спілки журналістів України.  З вересня  1982 року і до виходу на заслужений відпочинок у листопаді 1989 року працював електрозварником  на Шрамківському машинобудівному заводі «Більшовик».

На пенсії Володимир Павлович  захопився літературною роботою . Ним було написано і частково видано ряд поезій та біля десятка віршованих драм. Драма «Розстріляні струни» була надрукована у журналі «Українська культура» і зробила автора лауреатом цього часопису за 1995 рік. В 1996 році виходить друком історико — географічний нарис про рідний край «Над Чумгак — рікою» .

У 2004 році виходить збірка поезій В. П. Щерби «Укрівських  рун таїна». У 2007 році вийшло історико — географічне дослідження  краєзнавця про Драбівщину — «З туману віків і днів учорашніх».

1 липня 2012 року В. П. Щерба помер.

У селі Шрамківка на будинку, де він жив, встановлена меморіальна дошка з написом «В цьому будинку проживав відомий краєзнавець, поет, член Спілки журналістів України Щерба Володимир Павлович 10.07.1934 року — 01.07. 2012 року.»

У 2016 році тврча група «Скарби рідного краю» с. Шрамківка підготувала до друку книгу поезій «Оголене коріння», , на основі матеріалів, знайдених у архіві поета.

У 2019 році  вийшла збірка  «Три літа», яка вмістила щоденники В. П. Щерби, поезії та драми, раніше не опубліковані.

Творча група с. Шрамківка «Скарби рідного краю» за створення літературно — краєзнавчої кімнати — музею імені Володимира Щерби отримала районну краєзнавчу премію імені Івана Городинця  . Премія була присуджена в номінації «Популяризація історико — культурної спадщини, розвиток музейної справи».

20 вересня 2019 року  у приміщенні  Шрамківської сільської бібліотеки  була відкрита літературно — краєзнавча кімната — музей  Володимира Павловича Щерби.  

Завдяки своїй професійній діяльності В. П. Щерба знайомився з життям і творчістю, зі спогадами, був співбесідником різних відомих і цікавих людей краю, очевидців подій 20 сторіччя, становлення молодої Української Республіки в умовах хаосу і беззаконня тої епохи. Серед них можемо згадати наприклад таку знакову людину як простого сапожника, грішного робочого християнина і простого красного козака, трудового і бойового, нащадка старого козацького роду Довгих, приписних козаків села Капустинці Пирятинського повіту (до якого входила і Шрамківка) діда Антона зі Шрамківки, старожила села Шрамківка Антона Андрійовича Довгого (1903—2004), в молодості військового і суспільного (партійного, а згодом і безпартійного) діяча краю, згодом звичайного вчителя фізкультури і допризової військової підготовки, про життєвий шлях і спілкування з яким 9 липня 2003 року у газеті «Драбівщина» вийшла стаття Володимира Павловича «Стежина довжиною в сто років», де він згадує, що їхнє знайомство триває понад 60 років (тобто з 1930х-1940х рр.). Спілкувався, брав матеріали і фотографії у місцевого військового і суспільного діяча, революціонера і більшовика Григорія Демидовича Васенка, колишнього голови Драбівського райвиконкому та багатьох багатьох інших людей, вчителів, дослідників, військових і суспільних діячів, керівників, простих колгоспників і робітників різноманітних підприємств і служб різних рівнів суспільного механізму. Також під час своє життя і творчої роботи судячи за все опрацював багато письмових джерел, наприклад в своїх краєзнавчих дослідженнях також посилався на книгу уродженця села Капустинці, революціонера, організатора Вільного козацтва і структур радвлади на Київщині у 1920х, свідка голодомору і репресій 1930х, в'язня ГУЛАГу у 1940х, науковця Івана Козуба «Доба і доля», якого якщо і не знав особисто, то про непростий життєвий шлях якого і його покоління напевно чув точно. Володимир Павлович Щерба багато часу і зусиль приклав, щоб вивчити матеріали, дослідити місця, пов'язані з перебуванням на Драбівщині Тараса Григоровича Шевченка, Павла Полуботка, Леонтія Свічки, Євгена Чикаленка та інших. Частина зібраних матеріалів публікувалася на сторінках газет «Прапор Жовтня», « Драбівщина», «Джерело», а більшість неопублікована. Його краєзнавчий матеріал був надрукований  у журналі «Ватра»,  2003 року , № 2-3, м. Краків (Польща, видання української діаспори).

З його праць можемо судити, що він любив свій народ і край, його непросту історію, намагався поєднати і поєднував в одне ціле різні епохи в історії краю, сприймав історію краю, України і її народу як неперервний історичний процес від найдавніших часів до наших днів. В його краєзнавчих дослідженнях ми зустрічаємо поряд слов'ян і тюрків, русинів і степовиків, поляків і козаків-українців, дворян і селян, поміщиків і кріпаків, націоналістів і комуністів, прихильників радвлади і її противників тощо.

Дочка — Оксана Володимирівна

Син — Олег Володимирович

Дружина — Емма Семенівна

• http://www.drabiv-biblioteka.edukit.ck.ua/dityacha_biblioteka/krayeznavstvo/scherba_volodimir_pavlovich/
• http://drabivrada.gov.ua/novini/u-selischi-shramkivka-vidkrito-memorialnu-doshku/
• https://shramkivska-gromada.gov.ua
• http://biblioteka.cdu.edu.ua/cgi-bin/catsearch.pl?qtype=simpl
• https://drabivshchyna.ucoz.ru/_ld/2/250_41_4_10_19..pdf
• https://www.oblradack.gov.ua/na-drabivschini-premii-imeni-iva
• https://library.udpu.edu.ua/documents/bibliografichni-oglyad
• [1]

1. Щерба, Володимир (2019). Три літа (українська). Черкаси: Чабаненко Ю.А. с. 298. ISBN 978-966-920-449-3.