Щоденне президентське резюме

Щоденне президентське резюме (англ. President's Daily Brief, PDB[1], також зустрічаються назви President's Daily Briefing, President's Daily Bulletin) — секретний документ, який щоранку надається президенту США директором Національної розвідки. Резюме призначене для ознайомлення голови країни з точними, своєчасними та об'єктивними розвідувальними даними щодо значущих для інтересів США міжнародних подій. Щоденне президентське резюме зазвичай містить від 10 до 15 сторінок (за іншими даними: 4 сторінки[2] або 12-30 сторінок[3]) і подається президенту США в шкіряній палітурці.[4]

Президентське резюме 1960-их років
Ліндон Джонсон ознайомлюється з резюме

Історія

Перший документ такого роду під назвою «Контрольний список президента» був підготовлений співробітником ЦРУ Річардом Леманом для тодішнього очільника країни Джона Кеннеді 17 червня 1961 року. Документ подавав інформацію у вигляді списку з короткими секціями. Спочатку до нього мав доступ винятково президент, але потім дозвіл на ознайомлення поширили й для міністра оборони й голови Об'єднаного комітету начальників штабів. Кеннеді зазвичай самостійно ознайомлювався з резюме, і тільки у випадку потреби проводив додаткову консультацію з радниками й оточенням[5].

Підготовка PDB була, як правило, винятковою прерогативою ЦРУ при залученні даних від інших членів розвідувальної спільноти США. Однак, зі створенням посади Директора Національної розвідки у 2005 році, обов'язок щодо підготовки PDB перейшов до нього, для чого в структурі Управління була введена спеціальна посада — помічник по щоденному президентському резюме заступника Директора Національної розвідки з аналізу. Згідно з чинною в США системою класифікації секретної інформації, PDB належать до документів категорії «цілком таємно», категорія 1.4 (с).

Політична значущість щоденного президентського резюме настільки велика, що у 2000 році директор ЦРУ Джордж Тенет спільно з Національним управлінням архівів і документації зайняв позицію, що жодне з PDB не підлягає публікації незалежно від того, наскільки давнім або історично вагомим воно є. Арі Флейшер, колишній прес-секретар Білого дому, на брифінгу від 21 травня 2002 заявив, що PDB є найбільш «чутливим» секретним документом в уряді США[6][7].

Резюме про теракти 11 вересня
Щоденне президентське резюме від 6 серпня 2001

8 квітня 2004 року, в перебігу роботи Комісії щодо розслідуванню терактів 11 вересня 2001 було заслухано свідчення тодішнього радника з національної безпеки Кондолізи Райс. На основі її прохання Комісія закликала розсекретити президентське резюме від 6 серпня 2001, назване «Бен Ладен має намір атакувати США» (англ. Bin Ladin Determined To Strike in US). Двома днями потому Білий дім опублікував цей документ з мінімальними редакційними правками:

    Розсекречено і затверджено
для оприлюднення, 10 квітня 2004

Бен Ладен має намір атакувати США

Таємні повідомлення, відомості від іноземних урядів та у засобах масової інформації вказують на те, що Бен Ладен ще з 1997 року планував організувати терористичні атаки в США. Саме це Бен Ладен мав на увазі в інтерв'ю на американському телебаченні у 1997 і 1998 роках, заявляючи, що його послідовники візьмуть приклад з організатора теракту проти Всесвітнього торгового центру Рамзі Юсефа і «принесуть війну в Америку».

Згідно з даними, представленими [-----------] службою, після американських ракетних ударів по його базі в Афганістані 1998 року, Бен Ладен розповів своїм прихильникам, що хоче завдати удару у відповідь по Вашингтону.
В той самий час таємний агент, впроваджений в «Єгипетський Ісламський джихад» проінформував [------] службу, що Бен Ладен планує перекинути своїх людей в США для організації теракту.

Розроблена змова, яку Бен Ладен намагався реалізувати в Канаді у 1999 році під час святкування нового тисячоліття, могла б стати частиною першої серйозної спроби здійснити терористичний удар по США. Засуджений за її підготовку, Ахмед Рессам повідомив ФБР, що мав намір самостійно атакувати міжнародний аеропорт Лос-Анджелеса, а помічник Бен Ладена Абу Зубайда надавав йому підтримку і допомогу в цьому. Рессам також зазначив, що в 1998 році Абу Зубайда планував власну акцію в Сполучених Штатах.

За його словами, Бен Ладен був в курсі операції в Лос-Анджелесі.

Хоча Бен Ладену не вдалося здійснити власні задуми, його атаки проти посольств США в Кенії й Танзанії у 1998 році продемонстрували, що він готує свої операції по кілька років і не має наміру відступати навіть у випадку невдач. Його однодумці взяли під спостереження наші представництва в Найробі і Дар-ес-Саламі ще у 1993, хоча деякі члени осередку його організації в Найробі, які планували вибухи, були арештовані та депортовані у 1997.

Члени «Аль-Каїди», зокрема ті, що мають громадянство США, упродовж багатьох років мешкали або приїжджали в Сполучені Штати, і, ймовірно, дана група терористів підтримувала структури, що могли надавати допомогу у проведенні атак. Два члени «Аль-Каїди», які були визнані винними в таємній підготовці вибухів наших посольств у Східній Африці, були громадянами США, а один із керівних членів «Єгипетського ісламського джихаду» проживав в Каліфорнії в середині 1990-х.

У 1998 таємне джерело повідомило, що осередок Бен Ладена в Нью-Йорку набирає молодих мусульман-американців для участі в атаках.

Ми не мали можливості підтвердити деякі найбільш сенсаційні повідомлення про загрози, зокрема повідомлення від [--------------] служби 1998 року з попередженням про те, що Бен Ладен має намір викрасти американський літак, аби домогтися звільнення «Сліпого шейха» Омара Абделя Рахмана та інших осіб, які утримуються в США.

Тим не менш, з того часу інформація ФБР свідчить про підозрілу активність екстремістів у нашій країні, включаючи недавнє стеження за федеральними будівлями в Нью-Йорку, пов'язану з приготуваннями до угону літака або інших видів атак.
Зараз ФБР веде близько 70-ти оперативних розслідувань, пов'язаних з Бен Ладеном. ЦРУ і ФБР перевіряють інформацію від людини, яка зателефонувала в травні в наше посольство в Об'єднаних Арабських Еміратах, повідомивши, що група прихильників Бен Ладена перебуває в США і планує атаки з використанням вибухівки.
Винятково для президента
6 серпня 2001		 [---------] Розсекречено і затверджено
для оприлюднення, 10 квітня 2004

Див. також

Примітки
  1. Central Intelligence Agency Directorate of Intelligence Products Page. Архів оригіналу за 16 червня 2006. Процитовано 16 червня 2006.
  2. Gordon Thomas (11 листопада 2008). President’s Daily Brief: Aufholen für Obama in der wirklichen Welt der Spione. Epoch Times Deutschland. Epoch Times Europe. Процитовано 1 травня 2011.
  3. John L. Helgerson (22 травня 1996). CIA Briefings of Presidential Candidates (pdf). Center for the Study of Intelligence (englisch). Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 1 травня 2011. Процитовано 1 травня 2011.
  4. Robert Windrem (4 грудня 2004). What is the President’s Daily Brief?. MSNBC Interactive (englisch). MSNBC. Архів оригіналу за 1 травня 2011. Процитовано 1 травня 2011.
  5. Blanton, Thomas S. (12 квітня 2004). The President's Daily Brief. National Security Archive. Процитовано 17 жовтня 2013.
  6. Press Briefing by Ari Fleischer 21 травня, 2002, з вебсайту Білого Дому
  7. Under Bush, the Briefing Gets Briefer, a May 24, 2002 Washington Post article

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.