Щоденник Дмитра Туптала

На думку дослідниці Марини Федотової,

««Диаріуш» Дмитра Туптала належить до низки літературних творів автобіографічного жанру XVII—XVIII століть, поширеного передовсім в українській та білоруській культурах, як у світських, так і у церковних колах: відомими є «Диаріуш» Афанасія Филиповича, біографічні нотатки Петра Могили, «Щоденник мандрівника» Пилипа Орлика, щоденник Миколи Ханенка, нотатки Якова Марковича тощо»[1] Оригінальний текст (рос.) ««Диариуш» святителя Димитрия находится в ряду литературных произведений автобиографического жанра XVII—XVIII вв., утвердившегося и распространенного прежде всего в украинской и белорусской культурах, как в светских, так и в церковных кругах: известен «Диариуш» Афанасия Филипповича, биографические записки святителя Петра Могилы, «Дневник путешественника» Филиппа Орлика, дневник Николая Ханенко, записки Якова Марковича и др.»

На думку Федотової,

«Не зважаючи на відмінні риси та різні завдання, які ставили собі автори зазначених текстів, всі вони мають спільні характеристики — це зроблені в хронологічному порядку записи від першої особи, які розповідають про внутрішнє життя людини та події, що відбуваються довкола неї.»[1] Оригінальний текст (рос.) «Несмотря на отличительные черты, разные задачи, которые преследовали авторы данных текстов, все они имеют общие характеристики — это сделанные в хронологическом порядке (иногда с перерывами) записи от первого лица, рассказывающие о внутренней жизни человека и о событиях, происходящих вокруг него.»

Разом із тим, Валентина Соболь зазначає, що Діаріуш «при пильнішому прочитанні постає як цікавий інтертекстуальний діалог з іншими текстами — творами римського тлумача Святого Письма Корнелія а Лапіде, Мантуана, Манилія, Авзонія, Ювенала, Марціала, Вергілія, Сарбевського, найвиразнішим свідченням чому є, наприклад, лист Туптала до митрополита Рязанського від 1707 року. Щоденник Дмитра Туптала є, отже, діалогом далеко не лише із самим собою, а й стародавньою, сучасною власне йому і сучасною нам добою»[2].

При цьому, щоденник Дмитра Туптала «ненав'язливо вибудовує своєрідний алгоритм впокорено-спокійного зовні, але могутнього зсередини протистояння тим чинникам, які мали б зруйнувати автентичність особистості. Із психологічної точки зору таку динаміку можна пояснити як увиразненя особистісної автентичності в межовій ситуації. Межовість ситуації, в якій працював постійно Туптало, а в останні роки опинився цілковито, відтворена в щоденникових записах, у листах»[2].

Рукопис щоденника не зберігся. Як зазнача Валентина Соболь, «упродовж ХVIII ст. щоденник Дмитра Туптала витримав сім видань, але тільки єдиний раз [у 1781-му році] він був виданий самостійно»[2]. Вперше ж діаруш був опублікований у 1774-му році, у збірнику «Древняя русская вифлиотека». Того ж року рукопис щоденника знайшов Микола Бантиш-Каменський, який переписав його, переклавши українськомовні та польськомовні частини щоденника російською, передав переписаний примірник Миколі Новикову, а оригінал відіслав до Києво-Печерської лаври[3]. Усі подальші видання «Діаріуша» в Російській імперії були зроблені саме із версії Батиш-Каменського.

В той же час, у Києво-Печерській лаврі зберігся уривок щоденника, переписаний, на думку дослідників, із оригіналу[4].

• Древняя Российская Вивлиофика, или Собрание древностей российских, до российския истории, географии и генеалогии касающихся, издаваемая помесячно Николаем Новиковым. СПб., 1774. Ч. VI: месяц декемврий. С. 315—408.
• Дневныя записки святого чудотворца Димитрия, изданныя с собственноручно писанной им книги, находящейся в Киевопечерской библиотеке. 2-е изд. М., 1781. 112 с.
• Древняя Российская Вивлиофика, или Собрание древностей российских, до российския истории, географии и генеалогии касающихся, изданная Николаем Новиковым. Издание второе, вновь исправленное, умноженное и в порядок хронологической по возможности приведенное. М., 1791. Ч. XVII. С. 1—44
• Летопись иже во святых отца нашего Димитрия митрополита, ростовскаго чудотворца, сказующей деяния от начала миробытия до Рождества Христова. — 1784, 1796, 1799, 1800.
• Сочинения святаго Димитрия, митрополита Ростовскаго. М., 1839. Т. 1. С. 466—503.
• Пам'ятна книга Дмитра Туптала [Текст] / В. Соболь. — Варшава : Katedra filologii ukrainskiej Uniwersytetu Warszawskiego, 2004. — 217 с.

• Джованна Броджі-Беркофф. Чи існує канон українського літературного бароко? // Український гуманітарний огляд. — Випуск 16-17 (2012). — С. 9-54 .
• Валентина Соболь. Пам'ятна книга Дмитра Туптала. — Варшава: Кафедра української філології Варшавського університету, 2004. — 218 с (передмова до видання).
• Федотова М. А. “Диариуш” Димитрия Ростовского. Статья 1 // Труды отдела древнерусской литературы. Т. 65. – СПб., 2017. – с. 458–485 .

• Діаріуш Дмитра-Данила Туптала (анотація)
• Уривок Щоденника, перекладений Іриною Жиленко