Щоденник чумного року

«Щоденник чумного року» (англ. A Journal of the Plague Year) — історичний роман англійського письменника Даніеля Дефо, опублікований в березні 1722 року.

Щоденник чумного року
A Journal of the Plague Year
Титульна сторінка першого видання 1722 року
Жанр історичний роман
Автор Даніель Дефо
Мова англійська
Опубліковано 1722
Переклад К.Н Атаров (2002)
У «Гутенберзі» 376

Опис

Твір являє собою романізований звіт про досвід людського виживання під час Великої Чуми. Дія відбувається в Лондоні 1665 року. Оповідання побудоване з приблизною хронологією, хоча і без поділу на глави або частини.

Роман, який позиціонується автором як написаний через кілька років після подій чуми[1], насправді був створений в роки, що примикають до першої публікації книги в березні 1722 року. У 1665 Дефо було всього п'ять років, а сама книга була опублікована під ініціалами «Г. Ф» (англ. H. F.)[2]. Можливо, роман був заснований на щоденниках дядька Дефо, Генрі Фо (англ. Henry Foe)[3].

У своїй книзі Дефо докладає чимало зусиль до того, щоб досягти ефекту правдивості, описуючи конкретне людське оточення, вулиці, і навіть будівлі, в яких відбувалися ті чи інші події. До того ж, все це супроводжується статистичними таблицями з числом загиблих і обговоренням достовірності різних повідомлень і анекдотів, нібито отриманих оповідачем.

Роман можна порівняти зі справжніми звітами з щоденників Семюеля Піпса, що були написані в період чуми. Виклад Дефо, хоча і романізований, набагато систематичніший і детальніший ніж виклад Піпса, зроблений від першої особи.

Крім того, роман можна порівняти з описом чуми в романі «Заручені» (італ. I Promessi Sposi) італійського письменника Алессандро Мандзоні. Незважаючи на деякі аналогії (наприклад, обидва романи були написані через багато років після закінчення епідемії), обидва письменники використовують різні стилістичні прийоми: робота Дефо сповнена деталей, але написана у безпристрасному стилі, в той час як Мандзоні не тільки відтворив загальну атмосферу ураженого бубонною чумою Мілана, але також і проаналізував індивідуальну реакцію на чуму з притаманною йому поетичною чутливістю.

Адаптації
  • У 1943 році в радіо-передачі «The Weird Circle» з'явилася адаптація роману під назвою «Mark Of the Plague»"[4], яка представляла собою стислу 30-хвилинну драму.

Алюзії на роман в пізній культурі
  • Фільм «Монті Пайтон і Священний Грааль» запозичує кілька елементів з роману, включаючи фразу «Виносьте своїх мерців» і ідею про те, як ще живу людину байдуже кладуть на віз з мерцями, щоб звалити в загальну могилу.
  • В повнометражному мультфільмі «А скоро осінь?», що розповідає про літні пригоди Дар'ї і її друзів, «„Щоденник Чумного Року“» лежить на ліжку Дар'ї, коли Хелен несподівано підслуховує, як Дарина втішає Квін. Будучи виявленим, Квін виправдовується тим, що прийшла в кімнату Дарини з метою запозичити книгу. Вона несвідомо бере з ліжка «„Щоденник Чумного Року“» і потім здригається від огиди, зрозумівши що за книгу схопила.
  • В «Путівнику по замку Амбер» Роджера Желязни «Щоденник Чумного Року» згадується як одна з улюблених книг героя першого тому Хронік Амбера- Корвіна.

Примітки
  1. «Сторінка 5» — титульний лист, що повідомляє про те, що автор роману був у Лондоні протягом всього періоду чуми. (По виданню — Щоденник Чумного Року / переклад К. Н.Атарова. — Видавництво АСТ, 2005. — С. 5. — (Класична і сучасна проза)
  2. «Сторінка 318» (По виданню — Щоденник Чумного Року / переклад К. Н.Атарова. — Видавництво АСТ, 2005. — С. 318. — (Класична і сучасна проза)
  3. Оскільки роман був опублікований під ініціалами «H. F» (які, очевидно, являють собою скорочення від «Henry Foe», який і був дядьком Даніеля Дефо), цілком логічно припустити, що роман був заснований на щоденниках дядька Даніеля Дефо. Проте, це лише припущення.
  4. The Definitive Weird Circle Radio Log

Джерела

http://lib.ru/PRIKL/DEFO/defoe_journal.txt

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.