Щука (комуна)

Комуна Щука, також Штюка (рум. Comuna Ştiuca, нім. Ebendorf, угор. Csukás) комуна в Румунії, у жудці Тіміш. До складу комуни входять такі села (дані про населення за 2002 рік):

комуна
Щука, Штюка
Ştiuca
Країна  Румунія
Повіт  Тіміш
Код SIRUTA 158804
Поштові індекси 307400
Телефонний код +40 256 (Romtelecom, TR)
+40 356 (інші оператори)
Координати45°30′ пн. ш. 21°54′ сх. д.
Висота 213 м.н.р.м.
Площа 103,56 км²
Населення 1813[1][2] (2011)
Розташування
Розташування комуни на карті повіту Тіміш
Влада
Примар
Мандат
Vasile Bejera[3] (PNL)
2008-2012
Офіційна сторінка

Населення

За даними перепису 2002 року, населення території, що підпорядкована комуні Щука, становило 1 838 особи[4]. Найбільшу частину населення комуни складали українці. Середній вік мешканців комуни — 28 років[5], чоловіків — 944, жінок — 896.

У населенні були присутні такі етнічні групи:

Історія українського поселення

  • Перші українські сім'ї прийшли у Банат до Тіміського та Карашсеверінського повітів на початку 20 століття. Вони купили земельні ділянки та ліси, зокрема від угорських графів. Не потрібно забути, що в той час Мармарощина і Банатський регіон знаходилися під адміністрацією Австро-Угорщини. Перші утворені села виключно з українським населенням у повіті Тіміш були Крічова, Мала Черешня, Анталка і Гусарка, а у селі Джора поселилися майже 10 сімей поряд з румунським населенням. У Карашсеверінському повіті українці створили села Копешель, Зоріле й Корнуцеле. Вони прибули із Закарпаття та Галичини, зокрема із районів Хуст, Мукачево і Міжгір'я. Після закінчення Другої світової війни та після аграрної реформи 1945 року, багато українських родин зокрема з Копешель, Зоріле та Корнуцеле і Нова Черешня одержали земельні ділянки у селах Малий Бечкерек, Джелу і Варіаш.
  • Друга і третя хвиля українського населення, яке прибуло до банатського регіону відбулась після Першої і відповідно Другої світових війн. Йде мова про біженців, які врятувалися від радянської влади. Вони оселилися, зокрема у містах та були асимільовані румунами.
  • Четверта хвиля імміграції мала місце після 1960 років, українці приїхали з Буковини та Мармарощини. Першими українськими поселенцями Щуки в 1966-му році були Beuca Mihai, Anisoreac Ioan та Miculaicsuk Luca[8]. Буковинці оселилися у містах, працюючи у промисловості та будівництві, а мармарошці у селах покинутих німцями, які емігрували до Німеччини або навіть у румунських селах, населення яких переїхало жити у містах. Це переселенці з мармароських сіл Бистий, Вишавська Долина, Луг над Тисою, Русково, Красний, Ремети, Вишня Рівня, Кривий.

Таким чином, переважна більшість українців живе у селах як: Щука, Малі Ремети, Готлоб, Драгомірешть, Малий Копешель, Сока та інші.

Галерея

Посилання

  1. Recensământul Populației și al Locuințelor 2002 - populația unităților administrative pe etnii. Kulturális Innovációs Alapítvány (KIA.hu - Fundația Culturală pentru Inovație). Процитовано 6 серпня 2013.
  2. Rezultatele finale ale Recensământului din 2011: Tab13. Populația stabilă după religie – județe, municipii, orașe, comune. Institutul Național de Statistică din România. iulie 2013. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 5 серпня 2013.
  3. Biroul Electoral Central. Alegeri locale 2008 TUR I + TUR II + TUR III. Primari aleşi pe municipii,oraşe şi comune. (румунською). Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 15 грудня 2011.
  4. Recensământ 2002 — Ştiuca c.™. Архів оригіналу за 24 вересня 2012. Процитовано 17 вересня 2011.
  5. Primaria Ştiuca. Архів оригіналу за 23 вересня 2011. Процитовано 18 вересня 2011.
  6. Українці Банату[недоступне посилання з серпня 2019]
  7. Dragomireşti
  8. Localitatea Stiuca
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.