Юда га-Насі
Юда га-Насі (бл.135 — бл.220) — визнаний римлянами глава Синедріону, систематизатор Усного Закону і редактор Мішни, на якому базується Талмуд і з якого отримано класичний єврейський закон Галаха. Голова єврейської громади в Палестині під час репресій після повстання Бар Кохби.
| Юда га-Насі | |
|---|---|
| Народився |
135 Юдея, Ізраїль |
| Помер |
219 Сепфоріс |
| Поховання |
 |
| Національність | Evreid |
| Діяльність | Насі (титул), рабин |
| Вчителі | Шимон Бар Йохай і Simeon ben Gamliel IId[1] |
| Відомі учні | Abba Arikad[2] і Bar Kapparad |
| Magnum opus | Мішна |
| Конфесія | юдаїзм |
| Батько | Simeon ben Gamliel IId[1] |
| Діти | Gamaliel IIId і Simeon ben Judah ha-Nasid |
Сучасники називали його «нашим святим рабином» (rabbenu ha-kadosz). З часом стали називати просто Раббі. Він був сином Шимона бен Гамлієля II, керівника релігійної академії в Узі, де Юда провів юність. Єврейська традиція пов'язує його дружбою з імператором Антонієм (Марком Аврелієм або Александром Севером). У той же час він користувався широким визнанням серед євреїв у Палестині. Скориставшись мирними часами, він взявся за остаточну редакцію Мішни, тому був представником останнього, шостого покоління танаїтів. Він створив науковий та релігійний центр у Сепфорісі, де згодом помер. Його поховали у Бет-Шеарімі. Його учнями були Абба Аріха та Мар Шмуель, пропагандисти іудаїзму у равінській версії у Вавилонії та засновники його равінських академій.
Посилання
- Юда га-Насі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Примітки
- 11 // Preface to Mishneh Torah, Transmission of the Oral Law
- Bavli Chullin — С. 54a.