Яакко Ютейні

Яакко Ютейні (фін. Jaakko Juteini; 14 липня 1781(17810714), комуна Гаттула, Фінляндія — 20 червня 1855 Війпурі (Виборг), Карелія) — фінський поет-просвітитель, драматург, громадський діяч. Один із засновників модерного фінського націоналізму. Писав шведською і фінською мовами.

Яакко Ютейні
Народився 14 липня 1781(1781-07-14)
Hattulad, Канта-Гяме, Фінляндія або Rahkoilad, Hattulad, Канта-Гяме, Фінляндія
Помер 20 червня 1855(1855-06-20) (73 роки)
Виборг, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія
Країна Фінляндія
Діяльність поет
Знання мов фінська

Філософську працю Ютейні «Записи міркувань на різні теми» («Anteckningar af tankar uti warianta ämnen», 1827), яка мала антиклерикальне звучання, публічно спалено. Низка віршів Ютейні стали народними піснями.

Біографія

Нар. у багатодітній родині (шестеро дітей) Гейккі Міконпойка у Шведському королівстві. Після смерті батьків спочатку навчався у м. Гямеенлінна, а потім у різних релігійних закладах м. Турку, зокрема в університеті (1800), де хотів здобути право на священство. Позитивно прийняв анексію Фінляндії з боку Російської імперії (1809), оскільки небезпідставно сподівався на створення місцевих органів державної влади.

Творчість

У вірші «Розпис на ганебному стовпі для фінських вчених» (1817), а також вступній статті до «Граматики фінської мови» (1818) вмістив яскраві відозви проти дискримінації фінської мови у Великому князівстві Фінляндському.

У п'єсі «Сімейство» (1817) і віршах захищав честь фінського селянства, пригнобленого шведськими аристократами[1]. Автор сатиричної антиклерикальної п'єси «Жарт про нечисті сили» («Pila pahoista hengistä», 1817)[1][2].

Громадська діяльність

1813 — переїжджає до м. Виборг, де розгорнув велику громадську діяльність; як лояльний до Петербурга представник фінської інтелігенції, стає секретарем міського магістрату м. Виборг (1813—1840), цензором виборзької друкарні (1840)[3]. Один із засновників фіномовного журналу «Вісник» («Sanan-saattaja», 1833). Клопочеться про створення публічної бібілотеки (відкрита 1841 за участю Густава Маннергейма — діда Карла Маннергейма). Член-засновник і перший президент Виборзького Фінського Літературного товариства (1845). Але видання праці Ютейні «Записи міркувань на різні теми» спричинило загальноімперський скандал, так що у справу з забороною цієї книжку втрутився начальник таємної поліції Російської імперії О. Бенкендорф. Зрештою, весь наклад книжки спалено у м. Турку, а сам Ютейні змушений був перейти цілком на громадську роботу.

У мовній політиці Ютейні наполягав: престиж мови забезпечує її державність та патріотичне виховання її носіїв. «Мова — залізний обруч, мова злютовує народ воєдино», — сказав він 1820.

У фінській історії Ютейні — один із батьків сучасного фінського націоналізму, провісник державної емансипації фінської мови.

Джерела
  1. Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українська). Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 63–64.
  2. Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українська). Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 64–65.
  3. Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українська). Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 62.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.