Ягве (семітське божество)
Ягве чи Яхве (фінік. , івр. יהוה, дав.-гр. Ἰευώ[1]), семітський бог прісних вод[2]. Значення імені — «першосущий». Син Еля, відомий своєю перемогою в двобої з Ямму — богом морських вод[3] (популярним, втім, є й ототожнення Ягве з Ямму, опонентом якого в угаритських міфах виступає Баал (Баал-Хаддад)[4]).
Існує також версія про те, що Ягве також був богом ливарства, або ж ремесла загалом[5]. Е.Церен вбачав в Ягве ще й риси «місячного» божества[6], проте зазвичай функції бога Місяця в західних семітів виконував інший представник пантеону — Єрих (чиє ім'я, власне, і означає «Місяць»).
Найбільше Ягве шанували мешканці Беріта[1], ідумеї[7] та стародавні євреї. Ім'я цього божества, вочевидь, є також складовою особистих імен Єгимілк і Єгарбаал, під якими відомі кілька володарів Бібла[8].
Дружиною Ягве вважали Ашеру або ж Анат.[джерело?]
Примітки
- Євсевій Кесарійський. Приготування до Євангелія. I, 9, 24
- O.Eissfeldt. Jahwe, der Gott der Vâter. ThLZ, 88 (1963), с.481-490
- В.Гладкий. Древний мир. Энциклопедический словарь. Том.1. Донецк, 1996. с.296
- Див. наприклад Lilinah biti-´Anat, The Myth of Baal, «Baal Battles Yahm» (1997)
- N. Amzallag. Yahweh, the Canaanite God of Metallurgy? JSOT 33.4 (2009), с.387-404
- Erich Zehren. Der gehenkte gott: zur Archäologie der Kultur.F.A. Herbig Verlagsbuchhandlung (Walter Kahnert), 1959. с.304
- Norman Cohn. Cosmos, Chaos and the World to Come, The Ancient Roots of Apocalyptic Faith. New Haven and London. Yale University Press. 1993. c.132
- James B. Pritchard. The Ancient Near East, An Anthology of Texts and Pictures. Princeton University Press. 1958. с.215-221
Джерела
- J.Kelley. Toward a new synthesis of the god of Edom and Yahweh. Antiguo Oriente: Cuadernos del Centro de Estudios de Historia del Antiguo Oriente 7 (2009)
- O.Eissfeldt. El and Yahweh. JSS 1 (1956), с. 25-37