Яневич Володимир Анатолійович

Володи́мир Анато́лійович Яне́вич (23 червня 1993(19930623) — 15 лютого 2015) — солдат Збройних сил України.

Яневич Володимир Анатолійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 23 червня 1993(1993-06-23)
Миролюбне
Смерть 15 лютого 2015(2015-02-15) (21 рік)
Логвинове
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Рід військ
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєвий шлях

Закінчив 9 класів Миролюбненської ЗОШ, Новоселицький професійний аграрний ліцей. Кілька років служив за контрактом у Старокостянтинові, солдат 3568-ї зенітної технічної ракетної бази. Поступив до Новоушицького технікуму Подільського державного аграрно-технічного університету.

У часі війни в складі частини був водієм автомобіля «Урал». Загинув 15 лютого 2015-го поблизу Логвинового під час довезення набоїв з міста Артемівськ до Дебальцевого. Колона конвою з 6 машин рухалася польовою дорогою та потрапила у засідку, «Урал» був розстріляний з танків. Тоді ж загинув Микола Бутенко.

Тіло Володимира було знайдено волонтерами.

Похований 24 квітня 2015-го у Миролюбному.

Без Володимира лишилися батьки — Тамара Анатоліївна, Анатолій Іванович, та молодший брат.

Нагороди та вшанування
  • Указом Президента України № 436/2015 від 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • 15 лютого 2017-го на території в/ч А4009 відкрито пам'ятник Володимиру Яневичу

Примітки
  1. Указ Президента України від 17 липня року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.