1-й Східний запасний полк «Центр»
1-й Східний запасний полк «Центр» (нім. 1. Ost-Ersatz-Freiwillige- Regiment «Mitte») — колабораціоністське бойове з'єднання, що було утворене 22 липня 1942 року в Бобруйську і брало участь в бойових діях на боці Німеччини.
| 1-й Східний запасний полк «Центр» | |
|---|---|
| На службі | 22 липня 1942 — квітень 1944 |
| Країна |
 СРСР |
| Належність | 701-а Східна (російська) бригада особливого призначення |
| Вид | Вермахт |
| Тип | піхота |
| Чисельність | близько 1000 осіб |
| Війни/битви | Друга світова війна |
| Командування | |
| Визначні командувачі |
підполковник Микола Яненко майор Ігор Соломоновський |
.svg.png.webp){kind=small}
Формування
22 липня 1942 року по корпусу військ безпеки тилу Вермахту був відданий наказ про створення російського запасного батальйону «Центр», формуванням якого займався особливий штаб в Бобруйську[1].
Комплектування
На комплектування бойового підрозділу направлялися добровольці з таборів військовополонених. Офіцерам, якщо вони проходили перевірку відновлювали звання, яке вони мали у Червоній Армії. При цьому звання «старший лейтенант» та «лейтенант» змінювалися на «поручик» та «підпоручик» відповідно. Командною мовою була російська.
Призначення
Підрозділ повинен був слугувати резервом для поповнення діючих на той момент в районі Бобруйська східних батальйонів «Дніпро», «Волга» та «Березина», а після переформатування «Центра» в полк до його складу увійшли батальйони «Березина» (601-й східний батальйон), «Дніпро» (602-й східний батальйон) та «Прип'ять» (609-й східний батальйон сформований у серпні-вересні 1942 року в районі Волковиська з кількох антипартизанських рот).
Розгортання в полк
18 серпня 1942 року командування групи армій «Центр» віддало наказ на переформування батальйону у полк[2].
Структура
- 1-й резервний батальйон (три піхотні роти та рота важкого озброєння)
- 2-й резервний батальйон (резервна саперна рота, козачий резервний ескадрон, резервна батарея, резервна рота зв'язку)
- командна рота
- пропагандистська рота
- офіцерська школа
Командування
Командиром полку був призначений білогвардійський емігрант, офіцер Російської армії М. Г. Яненко (у 1944 році — підполковник Вермахту). Начальником штабу полку був також білогвардійський емігрант І. К. Соломоновський (у 1944 році — майор Вермахту)[2].
Служба
Підрозділ брав участь в охоронно-караульній службі та антипартизанських операціях поблизу Бобруйська. У жовтні 1943 року полк відправлений у Францію і підпорядкований 7-й армії Вермахту. У квітні 1944 року — розформований[3].