120-мм корабельна гармата 120/50 Mod. 1926 Ansaldo
120-мм (4,7-дюймова) корабельна артилерійська система марки 120/50 Mod. 1926 Ansaldo (італ. 120/50 Mod. 1926 Ansaldo) — італійська корабельна гармата часів Другої світової війни. Артилерійська система 120/50 Mod. 1926 Ansaldo була основним корабельним озброєнням ескадрених міноносців окремих типів, що перебували на озброєнні італійських військово-морських сил.
120-мм корабельна артилерійська установка 120/50 1926 року 120/50 Mod. 1926 Ansaldo | |
---|---|
120-мм корабельна артилерійська установка 120/50 1926 року з ізраїльського фрегата «Мігсав» | |
Тип: | Корабельна гармата |
Походження: | Королівство Італія |
Історія служби | |
Термін використання | 1928–1970 |
Використання у | Королівські ВМС Італії |
Війни | Чакська війна Друга світова війна |
Історія виробництва: | |
Конструктор | Ansaldo |
Розроблено | 1926 |
Виробник | Ansaldo, ОТО |
Виготовлено | 1928 |
Варіанти | Ansaldo Mod. 1926 Ansaldo Mod. 1936 Ansaldo Mod. 1937 Ansaldo Mod. 1940 OTO Mod. 1931 OTO Mod. 1933 OTO Mod. 1936 |
Характеристики | |
Маса | 5 552 кг |
Довжина | 6,400 м |
Довжина ствола, мм: | 6,0 м |
Калібр | 120 |
Кут підвищення | -10° до +45° |
Кут повороту | +150° / -150° |
Бойова скорострільність | 6-7 постр./хв. |
Дульна швидкість | 950 м/с |
Максимальна дальність | 18 200 м (35°) HE 22 000 м (45°) HE |
Історія
120-мм корабельна гармата 120/50 Mod. 1926 Ansaldo була розроблена італійською компанією Ansaldo для озброєння есмінців типу «Навігаторі», що надходили до Королівського флоту Італії з середини 1920-х років. Гармата розроблялась на основі 120-мм корабельної гармати часів Першої світової війни — 120 mm/45 Mod. 1918/1924/1926.
З часом артилерійська система зазнала низку удосконалень 1936, 1937 та 1940 років у компанії Ansaldo, та 1931, 1933 і 1936 років у гармат виробництва компанії ОТО.
Корабельна артилерійська система перебувала на озброєнні ескадрених міноносців типу «Дардо», «Фольгоре», «Маєстрале», «Оріані», «Сольдаті», а також, як додаткове озброєння на лінкорах типу «Конте ді Кавур».