14-та ракетна дивізія (РФ)

25 травня 1960 року на базі 234-ї гаубичної артилерійської бригади, 222-го винищувального протитанкового артилерійського Київсько-Житомирського ордена Кутузова полку, 88-го окремого винищувального протитанкового дивізіону, 215-й та 74-й шкіл ВПС була сформована 201-ша ракетна бригада. У серпні того ж року управління бригади та вузла зв'язку були передислоковані з міста Саранськ до міста Йошкар-Ола у Марійській АРСР.

30 травня 1961 року 201-ша ракетна бригада директивою МО СРСР перетворена на ракетну дивізію з дислокацією у місті Йошкар-Ола. Почесне найменування й орден Кутузова III ступеня передані по наступності.

У січні 1962 року були завершені роботи по монтажу пускових пристроїв й вантажним випробуванням постановників, а 12 лютого 1962 року управління ракетної дивізії та її перший ракетний дивізіон заступили на бойове чергування.

Всього бойовими розрахунками дивізії було проведено 61 навчально-бойовий пуск ракет, з них 40 — на оцінку «відмінно»[1][2][3].

• 4 серпня 1960 року — 12 квітня 1963 року — генерал-майор Агєєв Дмитро Дмитрович[7].
• 12 квітня 1963 року — 13 березня 1969 року — полковник (з 16 травня 1965 року — генерал-майор) Утросін Анатолій Андрійович[8]
• 3 березня 1969 року — 2 червня 1971 року — генерал-майор Альошкін Анатолій Олександрович[9]
• 2 червня 1971 року — 19 квітня 1973 року — полковник (з 14 грудня 1972 року — генерал-майор) Яшин Юрій Олексійович[10]
• 19 квітня 1973 року — 30 серпня 1976 року — полковник, генерал-майор Кочемасов Станіслав Григорович[11]
• 30 серпня 1976 року — 8 липня 1980 — полковник (з 30 жовтня 1978 року — генерал-майор) Колесніков Геннадій Олексійович[12]
• 8 липня 1980 — 26 лютого 1985 року — полковник (з 17 грудня 1982 року — генерал-майор) Сізов В'ячеслав Михайлович[13]
• 26 лютого 1985 року — 14 листопада 1987 року — полковник, генерал-майор Пермінов Анатолій Миколайович[14]
• 14 листопада 1987 року — 30 грудня 1994 року — полковник (з 25 квітня 1990 року — генерал-майор) Цечоєв Муса Султанович[15]
• 30 грудня 1994 року — 19 січня 2004 року — полковник (з 22 лютого 1996 року — генерал-майор) Шевцов Володимир Ігорович[16]
• 19 січня 2004 року — 11 жовтня 2007 року — генерал-майор Краснов Михайло Геннадійович[17]
• 11 жовтня 2007 року — 29 жовтня 2010 — генерал-майор Іваницький Сергій Степанович[18]
• Жовтень 2010 року — серпень 2013 року — полковник (з грудня 2012 генерал-майор) Афонін Ігор Сергійович[19]
• Август 2013 року — грудень 2014 року — полковник (з грудня 2013 генерал-майор) Бурбін Андрій Анатолійович[20]
• З грудня 2014 року — полковник (з грудня 2016 генерал-майор) Тарасов Віталій Михайлович[21]

У різні роки на озброєнні дивізії стояли ракетні комплекси:

• У 1969—1977 рр. — Р-16У (8К64У);
• У 1971—1980 рр. — РТ-2 (8К98);
• У 1976—1994 рр. — РТ-2П (8К98П);
• З 1985 р — РТ-2ПМ «Тополя» (15Ж58)[22][23].
• З 2017 року — РС-24 «Ярс»[24].

• Военный энциклопедический словарь ракетных войск стратегического назначения / Министерство обороны РФ.; Гл.ред.: И. Д. Сергеев, В. Н. Яковлев, Н. Е. Соловцов. — Москва: Большая Российская энциклопедия, 1999. — 632 с. — 8500 экз. — ISBN 5-85270-315-X.
• Оренбургская стратегическая. Хроника основных событий истории Оренбургской ракетной армии / под общ.ред. А. С. Борзенкова. — Пермь: Пермское книжное издательство, 2001. — 328 с. — 7000 экз. — ISBN 5-93683-001-2.
• Марийская биографическая энциклопедия / Авт.-сост. В. А. Мочаев. — 2-е изд. — Йошкар-Ола: Марийский биографический центр, 2017. — 606 с. — 1500 экз. — ISBN 978-5-905314-35-3.