23-тя піхотна дивізія (Російська імперія)

23-тя піхотна дивізіяпіхотне з'єднання в складі Російської імператорської армії. Штаб дивізії: Ревель. Входила в 18-й армійський корпус.

23-тя піхотна дивізія
На службі 18061918
Країна Російська імперія
Тип піхота
Гарнізон/Штаб Ревель

Історія

Формування

За час свого існування дивізія кілька разів змінювала свою найменування]], і іменувалася в періоди (років):

  • 1806 - 1810 - 23-тя дивізія;
  • 1810 - 1811 - 25-та піхотна дивізія;
  • 01.1811 - 10.1811 - 27-ма піхотна дивізія;
  • 1811 - 1813 - 28-ма піхотна дивізія;
  • 1813 - 1820 - 29-та піхотна дивізія;
  • 1820 - 1831 - 26-та піхотна дивізія;
  • 1831 - 1834 - 28-ма піхотна дивізія;
  • 1834 - 20.02.1845 - 22-га піхотна дивізія;
  • 20.02.1845 - 26.04.1863 - 23-тя піхотна дивізія.

26.04.1863 дивізія була розформована, з її частин утворений 12-й округ Корпусу Внутрішньої варти.

  • 13.08.1863 - 1918 - 23-тя піхотна дивізія.

Знову сформована наказом військового міністра № 285 від 13 серпня 1863 року в числі 12 піхотних дивізій (з 23-ї по 34-ту) (на формування яких були звернені полки скасованих 1-ї, 2-ї, 3-ї і 5-ї резервних піхотних дивізій). Управління дивізії було сформовано заново.

Бойовий шлях дивізії

23-тя артилерійська бригада брала участь в Російсько-японській війні.

Наприкінці 1917 року 1-ша бригада дивізії увійшла до складу Ревельского укріпленого району Морської фортеці Імператора Петра Великого.

Склад

З Гатчини на японський фронт, у Маньчжурію, воювати з японцями вирушає 23-тя артилерійська бригада, зима 1904, на прохання фотокореспондента Віктора Булли каноніри картинно вишикувалися для парадного знімка.
  • управління
  • 1-ша бригада (Ревель)
    • 89-й піхотний Біломорський полк
    • 90-й піхотний Онежський полк
  • 2-га бригада (Ревель)
    • 91-й піхотній Двинський полк
    • 92-й піхотній Печорський полк
  • 23-тя артилерійська бригада (Гатчина)

Командування дивізії

Начальники дивізії

  • 15.03.1851 - 30.03.1853 - генерал-майор (з 06.12.1851 генерал-лейтенант) Романович Іван Гнатович
  • 30.03.1853 - 30.03.1862 - генерал-лейтенант Глухов Хрисанф Васильович
  • 22.04.1862 - 02.05.1863 - генерал-лейтенант Тетеревніков Микола Кузьмич
  • 15.08.1863 - після 03.06.1864 - генерал-лейтенант Швебс Карл Олександрович
  • Раніше 07.09.1864 - 19.01.1866 - генерал-майор (з 04.04.1865 генерал-лейтенант) Баумгартен Микола Карлович
  • 19.01.1866 - 21.02.1867 - генерал-лейтенант Ган Олександр Федорович
  • Хх.хх.1867 - 13.03.1869 - генерал-лейтенант барон Дельвіг Микола Іванович
  • 13.03.1869 - 07.05.1883 - генерал-майор (з 28.03.1871 генерал-лейтенант) Рейбніц Костянтин Карлович
  • 07.05.1883 - 15.08.1888 - генерал-лейтенант Гліноєцький Микола Павлович
  • 15.08.1888 - 03.11.1893 - генерал-лейтенант Батьянов Михайло Іванович
  • 10.01.1894 - 15.01.1897 - генерал-майор (з 30.08.1894 генерал-лейтенант) фон Мевес Річард Троянович
  • 12.02.1897 - 02.02.1900 - генерал-лейтенант Сіверс Михайло Олександрович
  • 01.03.1900 - 09.06.1904 - генерал-лейтенант Андрєєв Михайло Семенович
  • 14.08.1904 - 24.12.1905 - генерал-майор (з 06.12.1904 генерал-лейтенант) Воронов Павло Миколайович
  • 24.12.1905 - 06.10.1906 - генерал-лейтенант Саранчов Євграф Семенович
  • 09.10.1906 - 16.04.1908 - генерал-майор (з 22.04.1907 генерал-лейтенант) Пихачов Микола Аполлонович
  • 10.07.1908 - 11.06.1910 - генерал-лейтенант Сіреліус Отто-Леонід Оттович
  • 11.07.1910 - 18.06.1915 - генерал-лейтенант Воронін Степан Олександрович
  • 01.07.1915 - 22.04.1917 - генерал-лейтенант Кордюков Павло Олексійович
  • 30.04.1917 - хх.хх.хххх - командувач генерал-майор Філімонов Борис Петрович

Примітки

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.