7-Eleven

7-Eleven — американська міжнародна франшизова мережа дрібних магазинів. До ребрендингу у 1946 мережа називалась Tote'm Stores. Працює за франшизою з 1964.[1] Станом на грудень 2018 компанія оперує у 17 країнах та нараховує 67480 магазинів[2]. Кінцевий власник японська корпорація Seven & I Holdings Co., Ltd.

7-Eleven
7-Eleven
Тип Дочірнє підприємство
Форма власності кабусікі-ґайся
Галузь торгівля
Спеціалізація роздрібна торгівля
Гасло Oh Thank Heaven for 7-Eleven
Попередник(и) Tote'm Stores
Засновано 1927
Засновник(и) Джо С. Томпсон
Штаб-квартира Даллас
Територія діяльності в усьому світі
Ключові особи Джозеф ДеПінто, Стенлі Рейнолдс
Продукція напої, продукти харчування, пальне
Власник(и) Seven & I Holdings Co.d
Співробітники 45000
Холдингова компанія Seven & I Holdings Co., Ltd.
Дочірні компанії 7-Eleven, Inc.d
7-eleven.com
 7-Eleven у Вікісховищі

Етимологія

У 1946 компанія змінила назву «Tote'm Stores» на «7-Eleven», щоб відобразити свій перехід на новий розширений графік роботи: з 7:00 ранку до 11:00 вечора, 7 днів на тиждень[3].

Історія

Компанія почала своє існування в 1927 році в Далласі, Техас, коли Джо С. Томпсон, один з працівників «Southland Ice Company», почав продавати молоко, яйця і хліб зі складу льоду[4]. Спочатку магазин був імпровізованою вітриною «Southland Ice Company», заводу, що виробляв лід і належав Джону Джеферсону Гріну. Зрештою Томпсон купив завод «Southland Ice Company» і реорганізував його в «The Southland Corporation» (в 1961 році) корпорацію, яка мала кілька підрозділів в околицях Далласа. Спочатку ці магазини працювали з 7 ранку до 11 вечора, що було безпрецедентно за тривалістю робочого дня. Сучасну назву 7-Eleven мережа магазинів почала використовувати з 1946 року.

У 1952 році компанія відкрила свій сотий філіал. У 1962 році 7-Eleven в якості експерименту перевели один з магазинів в Остіні, штат Техас, на цілодобовий режим роботи,[5] а вже в наступному році цілодобові магазини були відкриті в Лас-Вегасі, Форт-Уерті і Далласі.[6]

У 1980 році компанія зіткнулася з фінансовими труднощами і була врятована від банкрутства завдяки власній мережі японських гіпермаркетів Іто-Йокадо, яка входила до складу корпорації. У 1987 році Джон Філп Томпсон, старший син Джо С. Томпсона і генеральний директор 7-Eleven, викупив за $ 5,2 млрд контрольний пакет акцій компанії, яку заснував його батько.[7] Цій угоді завдав відчутного удару обвал фондового ринку 1987 року і падіння доходів за кредитами. Компанія була змушена запропонувати частину своїх акцій для залучення інвестицій у власні цінні папери.[8]

У 1991 році японська компанія викупила контрольний пакет акцій 7-Eleven, Іто-Йокадо реорганізувалася в «Seven & I Holdings Co.» і в 2005 році 7-Eleven стала його дочірньою компанією. В 2007 році «Seven & I Holdings Co.» заявила про намір розширити американське представництво і відкрити в Сполучених Штатах ще 1000 магазинів.

Японія

З більш ніж 30 000 магазинів по всьому світу в Японії перебуває 12 349, причому більше 1500 розташовані в Токіо. Японські магазини відрізняються від американських великим асортиментом товарів і послуг. Вони пропонують не тільки їжу, напої і журнали, а й великий вибір дисків з іграми, музикою і фільмами та багато іншого.

1 вересня 2005 була заснована компанія «Seven & I Holdings Co., Ltd.», що стала материнським підприємством по відношенню до «7-Eleven», «Ito Yokado» і японського відділення «Denny's».

Сполучені Штати Америки

В даний час в США працює близько 5900 магазинів «7-11», що належать власне компанії, керовані за ліцензією або франшизою. По франшизі працюють 4550, близько 77%.[9]

Таїланд

У Таїланді франшиза належить компанії «Charoen Pokphand», яка в свою чергу продає ліцензії безпосереднім виконавцям. У країні налічується більше 5000 «7-Eleven», причому 1500 з них знаходиться в Бангкоці. Це ставить Таїланд на 3 місце в світі, після США і Японії.

Досягнення

В рейтингу «500 підприємців, які працюють за франшизою» компанія «7-Eleven» зайняла 1-е місце[10]. Крім того, вона займає 38 місце в рейтингу найбільш швидкозростаючих франшизних мереж[11] і 2-е місце в рейтингу «Low Cost Franchises».[12]

У 2008 році виданням «Entrepreneur» компанія названа франшизной мережею номер один, випередивши навіть «Subway», яка займала це місце попередні 15 років.[13]

Примітки

  1. 7-Eleven Inc. Franchise Information. Entrepreneur (англ.). Процитовано 9 лютого 2019.
  2. 7-Eleven around the world. Seven-Eleven Japan (яп.). Процитовано 9 лютого 2019.
  3. History - 7-Eleven Corporate. web.archive.org. 17 березня 2017. Процитовано 9 лютого 2019.
  4. About Us - 7-Eleven Corporate. corp.7-eleven.com. Процитовано 9 лютого 2019.
  5. Howard Bear, Jacci. 24-Hour Convenience Stores: It Started in Austin Texas at 7-Eleven. About.com. Архів оригіналу за 28 лютого 2007. Процитовано 25 лютого 2007.
  6. News Room: Background Information: Open around the clock. 7-Eleven, Inc. Архів оригіналу за 29 січня 2007. Процитовано 25 лютого 2007.
  7. COMPANY NEWS; Southland Holders Approve Buyout. Associated Press, December 9, 1987.
  8. Frank, Peter H.Southland Buyout Hits Snag. The New York Times, November 11, 1987
  9. Архивированная копия. Архів оригіналу за 22 травня 2010. Процитовано 9 червня 2010. 7-Eleven’s About information.
  10. 2007 Franchise 500 Ranking. Entrepreneur (англ.). Процитовано 9 лютого 2019.
  11. 2007 Fastest-Growing Franchises Rankings. Архів оригіналу за 3 листопада 2008. Процитовано 9 червня 2010.
  12. Low Cost Franchises
  13. Gulp! 7-Eleven unseats Subway as top franchise — Small business — MSNBC.com

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.