AGM

Класичний свинцево-кислотний акумулятор — це корпус, розділений на відсіки сепараторами — мікропористим пластиком. У відсіки залитий електроліт — розчин сірчаної кислоти, і в цей розчин занурені пластини, між позитивними та негативними пластинами протікає струм. Технологія AGM використовує просочений рідким електролітом пористий заповнювач відсіків корпусу зі скловолокна. Мікропори цього матеріалу заповнені електролітом не повністю. Вільний обсяг використовується для рекомбінації газів.

Акумулятори, вироблені з використанням технології AGM, виготовляються в спіральній або плоскій конфігурації. Серія продукції зі спіральною конструкцією блоків виробляється в основному в Північній Америці, а з плоскою конфігурацією електродів — як у Північній Америці, так і в Європі. Спіральні елементи мають більшу площу поверхневого контакту, що дає можливість короткочасно видавати більший струм і швидше заряджатися. Проте зворотною стороною є зменшення питомої ємності акумулятора (співвідношення електричної ємності та розмірів) в порівнянні з плоскою конфігурацією. Обидві технології є перспективними та можуть використовуватися для постачання автовиробникам як компоненти OEM. Наразі найбільш поширені автомобільні акумулятори AGM з плоскою конфігурацією блоків. Спіральні блоки SpiraCell запатентовані компанією Johnson Controls для серії Optima і не можуть використовуватися без її дозволу, на відміну від плоских блоків.[1]

Акумулятор, вироблений за технологією AGM, в порівнянні з класичними акумуляторами має ряд переваг. Зокрема, стійкість до вібрації, відсутність необхідності обслуговувати, установка практично в будь-якому положенні (установка догори дном не рекомендується з міркувань безпеки зважаючи на верхнє розташування клапанів). Деякі виробники заявляють збільшену продуктивність таких АКБ або високий пусковий струм.

• Конструкція не вимагає обслуговування.
• Конструкція герметична і має клапан регулювання, запобігає витоку кислоти та корозію клем.
• Безпечніша робота: при правильній зарядці батарей виключається можливість виділення газів і небезпека вибуху.
• Герметична конструкція дозволяє встановлювати батарею майже в будь-якому положенні (догори дном не рекомендується).
• Впевнена робота при низьких температурах в залежності від технології до -30°С (нижче можлива кристалізація електроліту розрядженої батареї і як наслідок зниження терміну служби зважаючи на пошкодження активної поверхні).
• Збільшений термін служби в умовах підвищеної вібрації.

• Велика вага (стосується всіх свинцево-кислотних акумуляторів)
• Не повинні зберігатися в розрядженому стані, напруга не повинна впасти нижче 1,8 В на один елемент (стосується всіх свинцево-кислотних акумуляторів)
• Вкрай чутливі до перевищення напруги заряду (стосується всіх свинцево-кислотних акумуляторів). Особливо стосується до їхньої роботи у буферному режимі. При перевищенні рекомендованої напруги 13,5—13,6 В (для 12 В акумулятора) відбувається поступовий електроліз води та відповідно збільшення концентрації електроліту, що негативно впливає на стан пластин — викликає їх сульфатацію.
• Дають помітне падіння напруги на морозі при навантаженні (всупереч помилці, поширеній в інтернеті). (стосується всіх свинцево-кислотних акумуляторів)
• Вони забезпечують число повних (70 %) циклів розряду до 500 — підходить для резервного живлення. В залежності від марки та моделі, число циклів варіюється від 100 до 4000.
• Оксид свинцю, що міститься в них, є токсичним, що робить їх небезпечними для навколишнього середовища (стосується всіх свинцево-кислотних акумуляторів).
• Вища ціна в порівнянні з акумуляторами з рідким електролітом, але нижча, ніж в акумуляторів виготовлених за технологією GEL (у яких електроліт желеподібний). Останні мають ряд переваг.
• При роботі у буферному режимі (постійний підзаряд, режим очікування — наприклад в ДБЖ) за період від одного до декількох років (у залежності від виробника) простежується явне зниження ємності внаслідок втрати електролітом води (електроліз води та неідеальна герметичність корпусу) та відповідно сульфатації пластин і зменшення їхньої активної площі навіть якщо акумулятор за весь час зовсім не працював під навантаженням(типовий приклад офісні ДБЖ (UPS) з цілодобовою роботою). Частково побороти дану проблему можна зменшивши напругу, що підтримується на клемах акумулятора після завершення заряду до ≈ 13 ± 0,2 В (проте в більшості випадків для цього необхідне пряме втручання в конструкцію пристрою).

• Електротранспорт. Частіше електровелосипеди та електроскутери;
• Буферні системи енергопостачання;
• Джерела безперебійного живлення;
• Медицина;
• Телекомунікації;
• Розподільні пристрої;
• Фотоелектричне устаткування;
• Альтернативна енергетика (в тому числі сонячні та вітрові електростанції).
• Системи управління;
• Станції стільникового радіозв'язку;
• Установки катодного захисту;
• Навігаційне обладнання;
• Суднове устаткування;
• Електроенергетика.

https://zakon.isu.net.ua/sites/default/files/normdocs/stacionarni_svincevo-kislotni_akumulyatorni_batarei.pdf