AIM-9 Sidewinder

AIM-9 Sidewinder — американська ракета класу «повітря-повітря» ближнього радіуса дії, розроблена компанією Raytheon в середині 1950-х років. Після прийняття AIM-9 на озброєння в 1956-у, ракета багаторазово вдосконалювалась і досі перебуває у серійному виробництві. Більшість модифікацій AIM-9 оснащені інфрачервоною системою самонаведення.

AIM-9 Sidewinder
Тип ракета "повітря-повітря" ближнього радіусу дії
Походження Сполучені Штати
Історія виробництва
Розробник Raytheon

AIM-9 Sidewinder у Вікісховищі

З 1955 року випущено понад 200 тисяч ракет, що робить AIM-9 однією з наймасовіших ракет класу «повітря-повітря» в історії. Крім того ними було збито 270 літаків — більше, ніж будь-якою іншою ракетою «повітря-повітря».[1]

AIM-9 була прийнята на озброєння в США, Великій Британії, Франції, Німеччині, Австралії та в інших країнах світу. В різні роки ракету експлуатували військово-повітряні сили понад 50 країн.

Історія створення

Розробка ракети розпочалася у 1946 році на Морській артилерійській випробувальній станції в штаті Каліфорнія. Розробники прагнули створити компактну (діаметром не більше 12,7 см) ракету з тепловим наведенням.[1] Спочатку роботи носили неофіційний характер і не фінансувалися міністерством оборони. Але ситуація змінилася у 1951-у, коли розробники продемонстрували свої досягнення високопоставленим офіцерам американського флоту. Після цього програма отримала офіційний статус та державне фінансування.

11 вересня 1953 року під час випробувань ракета успішно збила безпілотну мішень.[1] У тому ж році вона отримала офіційне позначення XAAM-N-7. Малосерійне виробництво ракети розпочалося в 1955-у на заводах компанії General Electric. У травні наступного року вона була офіційно прийнята на озброєння американських ВМС під назвою AAM-N-7 Sidewinder IA, своє нинішнє позначення, AIM-9, ракета отримала в 1963-у.[1] В той же час військово-повітряні сили віддали перевагу іншій ракеті AIM-4 Falcon. Хоча AIM-9 була кращою за свого конкурента, але через суперництво між двома видами військ, вона тоді так і не була прийнята на озброєння американських ВПС.[1]

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.