AR-15

Армалайт AR-15 — самозарядна (напівавтоматична) гвинтівка з поворотним затвором та автоматикою на основі відведення газів під набої калібру 5.56 мм. В конструкції використані сплави алюмінію та пластик.

AR-15
Тип: самозарядна гвинтівка
Походження:  США
Історія служби
Термін використання 1958-нині
Історія виробництва:
Конструктор Юджин Стоунер
Розроблено 1957
Виробник ArmaLite, Colt, Bushmaster, Rock River Arms, Stag Arms, DPMS Panther Arms, Olympic Arms, та інші.
Характеристики
Маса 2.27-3.9 кг
Довжина ствола, мм:
  • 610 мм
  • 508 мм стандарт
  • 457 мм
  • 406 мм
  • 368 мм
  • 292 мм
  • 178 мм
  • 165 мм
    • Тип боєприпасу .223 Remington, 5,56 НАТО
    Механізм Відведення порохових газів/поворотний затвор
    Бойова скорострільність 800 постр/хв (в автоматичних варіантах)[1][2][3]
    Дульна швидкість 975 м/с[4]
    Прицільна дальність 400—600 м[5][6][7]
    Тип боєпостачання різні STANAG магазини (стандарт НАТО)
    Приціл діоптерні цілик та мушка

    AR-15 у Вікісховищі

    Створена американською фірмою ArmaLite для збройних сил США. Через проблеми з фінансами, ArmaLite довелось продати права на гвинтівку фірмі Кольт. Автоматичний варіант AR-15 для збройних сил отримав позначення M16. Починаючи з 1963 року Кольт рекламувала AR-15 як самозарядний варіант військової M16 для цивільних споживачів[8].

    Назва «AR-15» досі залишається зареєстрованою торговельною маркою фірми Кольт. Однак, виготовляються аналоги та модифікації під іншим маркуванням сторонніх виробників.

    Восени 2012 року стало відомо про плани підприємства «Зброяр» налагодити виробництво AR-10 та AR-15 на київському заводі «Маяк» під назвою MZ-10 та MZ-15 відповідно (MZ можливо свідчить про спільне виробництво Mayak-Zbroyar)[9]. Ця гвинтівка з'явилася на ринку як Зброяр Z-15.

    Історія

    У жовтні 1954 року був створений підрозділ ArmaLite корпорації англ. Fairchild Engine and Airplane Corporation з Джорджем Салліваном на посту президента, Чарльз Дорчестер став директором виробництва а Юджін Стоунер — головним інженером. Протягом 1956 року Стоунер подав заявки на патент винаходів, які згодом були використані в AR-10 і AR-15.

    Варіант AR-15 для набоїв калібру .222 був створив Стоунер спільно з Робертом Фремонтом і Джимом Саліваном на основі зменшеної модифікації AR-10. В травні 1957 року Стоунер показав AR-15 в піхотній школі в форті Бенінг, штат Джорджія. На випробуваннях AR-15 мала 6.1 збоїв на 1000 пострілів. Було вирішено, що AR-15 в перспективі може замінити M14. Також, було оцінено, що солдат спроможний нести 650 набоїв калібру .223, і лише 220 набоїв для M14. Однак, були виявлені недоліки в AR-15 при потраплянні води а також через відсутність полум'ягасника.

    19 лютого 1959 року ArmaLite продала ліцензію на AR-10 та AR-15 Colt Manufacturing Company. Кольт придбав ліцензію за $75 000 плюс 4,5 % роялті з виробництва. Ексклюзивна ліцензія та патентні права були продані наприкінці 1961 року.

    AR-10 не викликала інтересу клієнтів Кольта, натомість невеликі партії AR-15 були замовлені Австралією, Бірмою, Індією, Малайзією та Сингапуром. В травні того ж року дослідницький центр оприлюднив доповідь, в якій стверджувалось, що загін з 5-7 людей з AR-15 теоретично здатен вразити більше цілей, аніж загін 11 людей озброєних M14.

    В червні 1960 AR-15 була показана генералу ВПС Кертісу ЛеМею. Він пообіцяв сприяти вибору AR-15 як заміни карабіну M2.

    Протягом 1961 року точились запеклі дискусії з приводу пропозиції ЛеМея придбати 80 000 одиниць AR-15.

    В січні 1962 року ВПС США стандартизували AR-15 під маркуванням M16. В червні стали надходити доповіді з В'єтнаму, в яких AR-15 називалась найкращою гвинтівкою, яка обов'язково має замінити M1, M2 та BAR, і пістолет-кулемет Томпсона в загонах ARVN. Перше бойове застосування AR-15 відбулось загонами ARVN; вдруге військове застосування сталось під час Індонезійсько-Малайзійського конфлікту в Борнео в 1963 році, де вона була використана Австралійським спецназом.

    У вересні 1963 року Армія США стандартизувала AR-15 як обмежений стандарт «rifle, 5.56mm, XM16E1». В листопаді був підписаний контракт з Кольтом вартістю $13 300 000 на виробництво 85 000 одиниць XM16E1 для армії та морської піхоти і 19 000 одиниць M16 для ВПС. До початку виробництва в конструкцію зброї було внесено 11 змін. Перед самим початком виробництва до XM16E1 був доданий механізм примусового вилучення куль (англ. bolt forward assist device). Контракт був декілька разів доповнений, остаточна кількість виготовлених гвинтівок склала 201 000 одиниць.

    В Україні

    На початку 2010-х, виробництво AR-15 розпочало українське підприємство «Зброяр».[10]

    Наприкінці 2010-х, гвинтівки типу AR-15 стали найпопулярнішими самозарядними карабінами в Україні, зокрема через їхній широкий асортимент і великий вибір набоїв від різних виробників.[11]

    Копії

    «Клони» AR-15, серед інших, випускають компанії:[10]

    Примітки
    1. M-16 Rifle also called AR-15. Архів оригіналу за 8 серпня 2012. Процитовано 16 липня 2008.
    2. Infantry Weapons Used in Borneo. Архів оригіналу за 7 серпня 2008. Процитовано 16 липня 2008.
    3. M-16/AR-15. Архів оригіналу за 20 серпня 2008. Процитовано 16 липня 2008.
    4. Armalite AR-15. Архів оригіналу за 8 серпня 2012. Процитовано 16 липня 2008.
    5. Colt AR-15. Архів оригіналу за 18 липня 2010. Процитовано 16 липня 2008.
    6. ARMALITE AR-15. Архів оригіналу за 8 серпня 2012. Процитовано 16 липня 2008.
    7. Colt Model AR6721. Архів оригіналу за 15 вересня 2008. Процитовано 16 липня 2008.
    8. Blue Book Publications — COLT'S MANUFACTURING COMPANY, LLC AR-15, Pre-Ban, 1963—1989 Mfg. w/Green Label Box Архівовано 6 квітня 2012 у Wayback Machine.. Store.bluebookinc.com. Retrieved on 2011-09-27.
    9. У Києві будуть випускати гвинтівки AR-10 і AR-15. Військова Панорама. 1 жовтня 2012. Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 21 грудня 2012.
    10. Schmeisser AR15: новые горизонты // Gunmag.com.ua, 20.08.2013.
    11. Тарас Олейник. Чем кормить AR-15? Супертест патронов .223 Remington/5,56×45 // Gunmag.com.ua, 03.04.2019.

    Література
    • Rottman, Gordon L. (2011). The M16. Weapon. Botley, Oxford, UK ; Long Island City, NY, USA: Osprey Publishing. ISBN 9781849086905.

    Див. також

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.