Ae/Be-зорі Гербіга
Ae/Be-зоря Гербіга (HABe) — молода зоря (<10 мільйонів років) спектрального класу A або B. Такі зорі все ще оточені газо-пиловою оболонкою та деколи мають навколозоряні диски.[1] У їх спектрі наявні лінії випромінювання водню та кальцію, а маса становить 2-8 мас Сонця. Вони все ще перебувають на стадії гравітаційного стиснення еволюції зірок та лише наближаються до головної послідовності (тобто, в них ще не розпочалися ядерні реакції за участі водню в ядрі). На діаграмі Герцшпрунга—Рассела такі зорі розташовані справа від головної послідовності.
![](../../I/V1025_Tauri_Taurus_Molecular_Nebula_from_the_Mount_Lemmon_SkyCenter_Schulman_Telescope_courtesy_Adam_Block.jpg.webp)
Вони отримали свою назву на честь американського астронома Джорджа Гербіґа, який вперше виокремив їх серед інших зір 1960 року. Початковими критеріями Гербіґа були:
- спектральний клас вищий від F0 (для виключення зір типу Т Тельця),
- наявність ліній емісії Бальмера у спектрі випромінювання (щоб були схожі на зорі типу T Тельця),
- розташування (принаймні в проекції на небесну сферу) в межах темної міжзоряної хмари (щоб відібрати дуже молоді зорі поряд з місцем їх народження),
- підсвічування розташованої неподалік яскравої відбивної туманності (для гарантування наявності фізичного зв'язку з місцем формування зір).
Оскільки сьогодні відомо декілька ізольованих Ae/Be-зір Гербіга (тобто, не пов'язаних з темними хмарами або туманностями), більш надійними критеріями віднесення до цього класу є:
- спектральний клас вищий від F0 ,
- наявність ліній емісії Бальмера у спектрі випромінювання,
- надлишок випромінювання в інфрачервоних хвилях (у порівнянні з нормальними зорями) завдяки оточуючому міжзоряному пилу (для того, щоб відрізнити їх від класичних Be-зір, які мають надлишок інфрачервоного випромінювання через вільне-вільне випромінювання).
Деколи Ae/Be-зорі Гербіга мають суттєву змінність світності, причиною якої вважається наявність конденсацій речовини (протопланет та планетозималей) у навколозоряному диску. На стадії найменшої світності світло від зорі стає блакитнішим та лінійно-поляризованим (коли щільна конденсація закриває пряме світло зорі, зростає відносна частка світла, відбитого від диску, — ефект, схожий на походження блакитного кольору земного неба).
Аналоги
Аналогами Ae/Be-зір Гербіга є зорі типу T Тельця — молоді зорі масою менше 2-х сонячних мас спектральних класів F, G, K, M. Масивніші молоді зорі (більше 8 мас Сонця) дотепер не спостерігались, оскільки вони розвиваються дуже швидко: коли вони стають видимі (тобто скидають навколозоряну газо-пилову туманність), горіння Гідрогену в них уже розпочалося й вони вже є зорями головної послідовності.
Планети
Приклад планети довкола Ae/Be-зорі Гербіга: HD 95086 b довкола зорі спектрального класу A
Примітки
- V. Mannings & A. Sargent (2000). High-resolution studies of gas and dust around young intermediate-mass stars: II. observations of an additional sample of Herbig Ae/Be systems. Astrophysical Journal 529: 391–401. Bibcode:2000ApJ...529..391M. doi:10.1086/308253.
Джерела
- Pérez M.R., Grady C.A. (1997), Observational Overview of Young Intermediate-Mass Objects: Herbig Ae/Be Stars, Space Science Reviews, Vol 82, p. 407–450
- Waters L. B. F. M., Waelkens, C. (1998), HERBIG Ae/Be STARS, Annual Review of Astronomy and Astrophysics, Vol. 36, p. 233–266
- Herbig Ae/Be stars
- Molecular Hydrogen In The Circumstellar Environment Of Herbig Ae/Be Stars. http://www.mpia-hd.mpg.de. Процитовано 16 жовтня 2008.