Amiot 143
Аміо 143 (фр. Amiot 143) — двомоторний середній бомбардувальник виробництва французької авіакомпанії Avions Amiot. Знаходився на озброєнні ВПС Франції з середини 30-их років. До початку Другої світової війни вже вважався застарілим, але все ще активно використовувався.
Amiot 143 | |
---|---|
| |
Призначення: | середній бомбардувальник |
Перший політ: | 12 квітня 1931 |
Знятий з озброєння: | 1944 |
Період використання: | 1935–1941 |
На озброєнні у: | Повітряні сили Франції |
Виробник: | Avions Amiot |
Всього збудовано: | 178 |
Конструктор: | Avions Amiotd |
Екіпаж: | 5 осіб |
Максимальна швидкість (МШ): | 295 км/год |
Бойовий радіус: | 1300 км |
Дальність польоту: | 2000 км |
Бойова стеля: | 7500 м |
Довжина: | 18,24 м |
Висота: | 5,68 м |
Розмах крила: | 24,53 м |
Площа крила: | 100 м² |
Порожній: | 5455 кг |
Споряджений: | 8610 кг |
Максимальна злітна: | 10 360 кг |
Двигуни: | 2 × Gnome-Rhône 14Kirs/jrs |
Тяга (потужність): | 2 × 900 к.с. |
Внутрішнє бомбове навантаження: | 800 кг |
Підвісне озброєння: | 800 кг бомб |
Кулеметне озброєння: | 4 × 7,5-мм авіаційних кулемети |
Історія створення
В 1928 році командування французької армії видало замовлення на «мультипляс де комба» (фр. Multiplace de Combat) — багатофункціональний літак, здатний виконувати ролі бомбардувальника, розвідника і винищувача супроводу. На фірмі Amiot запропонували проєкт двомоторного високоплана з однокілевим хвостовим оперенням і шасі, яке не прибиралось. Як і багато інших важких французьких літаків початку 30-их років він мав характерний прямий фюзеляж і товсте крило. Перший прототип Amiot 140.01 був оснащений моторами Hispano-Suiza HS 12Nbr і піднявся в повітря 12 квітня 1931 року. Після нього було виготовлено ще декілька прототипів, які, в основному, відрізнялись встановленими двигунами. На озброєння було вирішено прийняти варіант Amiot 143 з двигунами Gnome-Rhône GR 14K, прототип якого був готовий в серпні 1934 року. З квітня 1935 до березня 1938 року було виготовлено 178 Amiot 143.
Серійні літаки оснащувались 14-и циліндровими двигунами GR 14Kirs/jrs потужністю 900 к.с. Захисне озброєння складалось з чотирьох 7,5-мм кулеметів — по одному в носовій і верхній турелях, а також спереду і позаду підфюзеляжної гондоли. Бомбове навантаження складало 800 кг в внутрішньому бомбовому відсіку, Додатково можна було підвісити ще 800 кг на зовнішніх вузлах.[1]
Історія використання
Хоча Amiot 143 створювався як багатоцільовий літак (клас M5) його було перекваліфіковано на нічний бомбардувальник (клас BN5). Станом на 1 вересня 1939 року Amiot 143 все ще складав значну частку французької бомбардувальної авіації: ними було оснащено по дві групи в 34-й і 38-й ескадрах, і одна група в 35-й. Загалом в бойових частинах було 76 літаків, ще 47 були в навчальних школах і резерві.
В період дивної війни, Amiot 143 використовувався тільки для розвідувальних місій, а бомбардувальні вильоти почались тільки з початком німецького наступу. Вже вночі 11 травня було завдано ударів по аеродромах в Мюнхені і Віттліху. Нічні нальоти продовжувались і в наступні дні, при цьому літаки продемонстрували себе як міцні машини. Зокрема Amiot 143 9-го групменту (який включав дві групи 34-ї ескадри) здійснили 197 вильотів, скинувши 153,6 тонн бомб, при цьому було втрачено тільки чотири літаки. За час війни втрати Amiot 143 склали менше 50 літаків включно з покинутими при відступі на аеродромах. В кінці червня вцілілі машини було перекинуто в Північну Африку.
В складі ВПС Режиму Віші залишилось дві групи оснащені Amiot 143, але вже до травня 1941 їх було замінено на LeO 451, а Amiot 143 передали в транспортну авіацію.[1]
Тактико-технічні характеристики
Технічні характеристики
- Довжина: 18,24 м
- Висота: 5,68 м
- Розмах крила: 24,53 м
- Площа крила: 100 м²
- Маса порожнього: 5455 кг
- Маса спорядженого: 8610 кг
- Максимальна злітна маса: 10 360 кг
- Двигуни: 2 × Gnome-Rhône 14Kirs/jrs
- Потужність: 2 × 900 к. с.
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість: 295 км/год
- Дальність польоту:
- з максимальним бомбовим навантаженням: 1300 км
- без бомб: 2000 км
- Практична стеля: 7500 м
- Час підйому на 4000 м: 14 хв 20 с.
Примітки
- Харук, 2012, с. 314-315.
Джерела
- Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)