Azzurro/Una carezza in un pugno

У травні 1968 року Адріано Челентано на власній студії «Clan Celentano» випустив альбом «Azzurro» (з 1991 року іменувався як «Azzurro/Una carezza in un pugno»).[1] Альбом складався з шести пісень, які вийшли які сингли у 1967 році і шести пісень 1968 року, які теж були випущені як сингли. Таким чином усі пісні, які увійшли до альбому, були випущені як сингли в різних країнах Європи.[2][3]

Альбом вийшов накладом 1.000.000 копій, його музика представлена стилями поп-рок і шансон. У створенні музики до альбому брав гурт Челентано — «I Ragazzi Della Via Gluck», аранжувальник Детто Маріано, оркестри Нандо Де Луки та Іллера Паттачіні.[4][1]

Альбом містить багато відомих пісень Челентано. Назвою альбом завдячує композиції «Azzurro» («Блакить») — однієї з найбільш впізнаваних і популярних в репертуарі Челентано, вона стала його своєрідною візитівкою.[5][6] Музику створив Паоло Конте, а текст Віто Паллавічіні. Пісня посіла 1 позицію в італійському чарті «Топ-100» найкращих синглів 1968 року, також вона увійшла до рейтингу найкращих пісень Італії усіх часів.[7][8] Текст до «Azzurro», написаний спеціально для Челентано, торкався основних тем пісень співака тих років — від кохання до екології та релігії.[9] Другою частиною назви альбому послужила ще одна знаменита пісня Челентано, написана його племінником Джино Сантерколе — «Una carezza in un pugno» («Ласка в кулаці»), яка оповідала про любов.[9]

У пісні «Tre passi avanti» («Три кроки вперед») Челентано виступав з різкою критикою захоплення молодих наркотиками і алкоголем.[10] У телепередачах «Eccetera, eccetera» і «Sabato sera», перед виконанням цієї пісні, співак писав своєрідний символічний лист до гурту «The Beatles» з проханням подумати про деяких шанувальників, які, захопившись їхньою музикою, в знак протесту пішли з дому чи почали приймати наркотики.[10] «Tre passi avanti» посіла 14 позицію в італійському чарті 1967 року, вона також випускалася окремою платівкою з піснею «Eravamo In 100.000» («Нас було 100.000»), на обкладинці якої Адріано сфотографований в перуці, зображуючи неприродність довгого волосся на чоловіках.[10][11] Влітку 1967-го Челентано виконав «Tre passi avanti» на конкурсі «Кантаджіро».[12]

Пісня Челентано «La coppia più bella del mondo» («Найгарніша пара в світі»), яку він виконав в дуеті зі своєю дружиною — Клаудією Морі, також стала однією з найвідоміших у його творчості. У пісні, на музику Конте, текст Лучано Беретти і Мікі Дель Прете, вихвалявся шлюб, подружнє життя і критикувалося розлучення.[9] Композиція посідала 1 позицію протягом сезону 1967/68 років у чарті Італії.[11] Також вона виконувалася Челентано у дуеті зі співачкою Міною у передачі «Sabato sera» у тому ж році.[7]

У пісні «30 donne del west» («30 жінок заходу») Челентано також співав в дуеті з Клаудією Морі. Пісню «Più forte che puoi» («Сильніше, ніж ви») Морі виконувала сольно.

У композиції «Torno sui miei passi» («Я повернуся на ногах») Челентано згадував про минулі часи рок-н-ролу і висловлював розгубленість та незнання як підлаштуватися до нових ритмів та стилю життя.[10] Також співак знову критикував вплив групи «The Beatles» на сучасність і зазивав повернутися назад до часів рок-н-ролу.[10]

У пісні «Un bimbo sul leone» («Дитина на леві») був відчутний вплив руху хіпі, що зародився у той час, її можна віднести до теми про рай та руйнування людиною природи. У пісні була мрія співака про світ гармонії між тваринами і людьми.[10]

Композиція «Buonasera signorina» («Добрий вечір синьйорина») є кавер-версією американської пісні з репертуару Луї Пріми «Buona Sera» (1956), написана Пітером Де Роузом і Карлом Сігманом. Це була нова кавер-версія, попередню Челентано вже випускав на платівках 1958 року. З твором «Canzone» («Пісня») 3 лютого 1968 року Челентано взяв участь на фестивалі в Сан-Ремо, де посів третє місце. Також ця пісня посіла 1 позицію в італійському чарті 1968 року.[7]

Спочатку альбом випускався на LP-платівках у 33 оберти лише в Італії. З 1989 року випускалося ремастоване перевидання альбому на CD. До перевидання альбому 1995 року входив бонус-трек — пісня «L'angelo custode» («Ангел-хранитель») 1964 року.[1]

LP

Сторона «A»

Сторона «Б»

Бонус-трек до видання на CD (1995)

• Вокал — Адріано Челентано і Клаудія Морі
• Аранжування — Детто Маріано (треки: 4, 5, 9, 12), Іллер Паттачіні (треки: 3, 10), Нандо Де Лука (треки: 1, 7),
• Музичні колективи — «I Ragazzi Della Via Gluck» (треки: 4, 5, 9, 12), «I Ribelli» (трек: 13),
• Оркестри — «Orchestra Nando De Luca» (треки: 1, 7), «Pattacini E La Sua Orchestra» (треки: 3, 10).

• Альбом «Azzurro/Una carezza in un pugno» на сайті discogs.com (англ.)
• Офіційний сайт Адріано Челентано clancelentano.it (італ.)