Boa constrictor (повість)

Boa constrictor — повість Івана Франка, опублікована вперше в 1878-му році, а окремою книжкою — в 1884-му. Вважається одним із перших зразків натуралізму в українській літературі. Належить до «Бориславського циклу» Франка і на думку Магдалини Ласло-Куцюк, є одним із найбільших його здобутків.

Boa constrictor
Жанр повість
Автор Іван Франко
Мова українська
Опубліковано 1878
Попередній твір Петрії й Довбущуки
Наступний твір На дні
 Цей твір у  Вікіджерелах

Повість перекладено чеською, німецькою та російською мовами.[1] Також існує переклад англійською з російської.[2]

Історія написання

Існує три редакції повісті: перша "журнальна" (1878), друга "книжкова" (1884), і третя, зроблена Франком на схилі літ (1907). Серед іншого, до другої редакції додано авторське "післяслово" до історії, у якому зазначено, що «Герман у доброго чоловіка не перемінився», а його «милосердний порив […] був хвилевий», по якому він знову став «холодним, безсердечним спекулянтом».

Третя редакція розповідає про життя Германа після описуваних подій і вважається новим твором.

Сюжет

Протагоніст твору — Герман Гольдкремер — багатий підприємець, єврей, народжений сиротою. Пройшовши тривалий шлях боротьби, він, попри все, залишається невдоволеним. Його мучить страх, який персоніфіковано у картині змії, що висить у його кімнаті. «Його багатство уявляється йому самому стоголовою потворою».[3]

Зрештою, Герман бачить сон, де його душить змій з картини. Як виявляється по пробудженню, це був його власний син, що хотів вбити батька задля наживи.

Рецепція

Для радянських критиків, повість Франка зазвичай прочитувалася з точки зору класового конфлікту. Так, класичною стала інтерпретація Олександра Білецького, який пояснює обірвану кінцівку першої редакції твору так:

Переродження не сталося: хижак лишився хижаком, повернувшись до свого попереднього стану

Однак сьогодні, дослідників та дослідниць приваблює психоаналітична перспектива твору. На неї вказує "сновидність" Германа та ситуація "невдоволення" своїм становищем. Зокрема, цей аспект повісти розглянуто в працях Тамари Гундорової[4][5] та Магдалини Ласло-Куцюк.[6][7]

Примітки
  1. Іван Франко. Прозові твори. Boa constrictor (1884)
  2. van Franko. Boa Constrictor and Other Stories. Tr. from Russian by Fainna Solasko. Moscow: Foreign Languages Publ. House, 1957.
  3. Леонід Білецький. Художня проза І. Франка
  4. Є. Нахлік. Реформатор українського літературознавства: до ювілею Тамари Гундорової
  5. Гундорова Т. Франко — не Каменяр. Франко і Каменяр. — Київ: Критика, 2006.
  6. Михайло Гнатюк. Проблеми психології творчості у науковому осмисленні Івана Франка
  7. Ласло-Куцюк М. Текст і інтертекст в художній творчості Івана Франка: до 150-річчя з дня народження Івана Франка. – Бухарест: Мустанг, 2005.– 257 с.

Джерела
  • Леонід Білецький. Художня проза І. Франка // Твори в 5 томах. Т. 2. с. 412-461.
  • Роман Голод. Штрихи до генези Франкової повісти «Boa constrictor»

Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.