C'est La Vie

8-9 лютого 2008 року відомий режисер Віктор Придувалов з оператором Володимиром Шкляревським зняли емоційно-стилістичну й символічну «стрічку» на новий трек гурту GOUACHE — «C'est La Vie» («Се Ля Ві»). Хоча назва пісні і, відповідно, основний рефрен — французькі, сама пісня — україномовна. Цього разу Іван Розін одноосібно виступив не лише як автор музики, а й написав лірику й особисто спродюсував запис (частково пісня робилась у його домашній студії, вокал був записаний на студії «Trinity Production», а остаточний «лоск» наводили на відомій студії Віталія Телезіна «211»). Відео на цю пісню відображає життя таким, яким воно є, — зі швидкоплинністю почуттів, що їх ми так прагнемо притримати бодай на час. У житті далеко не все, як у кіно… Модельєр Арина Голубєва, що працювала над «стрічкою» як стиліст, свідомо не використовувала «штучних» естрадних стандартів в одязі артистів, а показала їх просто як музикантів. Хоча основа сюжету була заздалегідь продумана, проте його розвиток «створювався» режисером впродовж усього знімального процесу. На майданчику, крім учасників GOUACHE, працювала актриса, колишня колега Івана Розіна по Київському театру російської драми імені Лесі Українки, Ольга Алексій. «C'est La Vie» став першим неангломовним треком команди. Насправді в концепції гурту не закладена абсолютна стовідсоткова англомовність, і пісня саме це і продемонструвала. Цікаво, що протягом двох років було декілька версій, але в останній момент, за 10 днів до зйомок, музиканти зупинилися на версії, яка виявилася найближчою до першого варіанта, награного фактично на акустичній гітарі.