Consolidated PB4Y-2 Privateer
Консолідейтед PB4Y-2 «Пріватір» («Корсар», англ. Consolidated PB4Y-2 Privateer) — американський морський патрульний літак, розроблений авіаційною компанією «Consolidated Aircraft» на основі важкого бомбардувальника B-24 Liberator. Розроблявся спеціально на замовлення ВМС США, і використовувався на останніх етапах війни на Тихоокеанському ТВД.
| Consolidated PB4Y-2 Privateer | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | Патрульний літак |
| Перший політ: | 20 вересня 1943 |
| Прийнятий на озброєння: | 1944 |
| Знятий з озброєння: | 1961[1] |
| Період використання: | 1944—1954 |
| На озброєнні у: | США, Франція |
| Розробник: | Consolidated Aircraftd |
| Виробник: | Consolidated Aircraft |
| Всього збудовано: | 739 |
| Екіпаж: | 11-13 осіб |
| Максимальна швидкість (МШ): | 397 км/год |
| Бойовий радіус: | 4200 км |
| Практична стеля: | 6000 м |
| Швидкопідйомність: | 5 м/с |
| Довжина: | 22,73 м |
| Висота: | 8,89 м |
| Розмах крила: | 33,53 м |
| Площа крила: | 97,36 м² |
| Споряджений: | 29 030 кг |
| Двигуни: | 4 × Pratt & Whitney R-1830-94 |
| Тяга (потужність): | 4 × 1350 к.с. |
| Гарматне озброєння: | 12 × 12,7-мм кулеметів Browning M2 |
| Внутрішнє бомбове навантаження: | 3630 кг |
Історія створення
В травні 1943 року компанія Consolidated отримала замовлення на створення варіанту B-24 Liberator для використання в морській авіації. Оскільки літаки морської авіації діяли на малих і середніх висотах, було вирішено відмовитись від двигунів з турбонагнітачами, а також використати однокілеве хвостове оперення, яке вже випробовувалось на моделях XB-24K і XB-24N. Літак попередньо отримав позначення XPB4Y-2, і заводський індекс «модель 100».
Перший з трьох прототипів, які були перероблені з PB4Y-1, піднявся в повітря 20 вересня 1943 року, а 16 жовтня був підписаний контракт на виготовлення 660 літаків. Згодом його було розширено до 1370 літаків, але до закінчення війни було виготовлено тільки 739 літаків, і виробництво було скорочене.[2]
Основні модифікації
- PB4Y-2 — оснащувався двигунами Pratt & Whitney R-1830-94 потужністю 1350 к.с. Захисне озброєння складалось з дванадцяти 12,7-мм кулеметів по два в носовій, хвостовій, двох верхніх баштах і двох бокових блістерних установках. Маса бомбового навантаження — 3630 кг.
- RY-3 — транспортна модифікація без захисного озброєння. Було побудовано 34 літаки, 26 з яких отримала Велика Британія. В британських ВПС літак отримав позначення Liberator Mk.IX C.
Історія використання
Перші PB4Y-2 надійшли до бойових частин тільки в серпні 1944 року, а перший бойовий виліт відбувся аж в січні 1945 року проти цілей поблизу Маріанських островів. В цей час основним районом бойових дій морської авіації став Тихий океан, тому над Атлантикою PB4Y-2 майже не з'являлись. Основною задачею для PB4Y-2 стала підтримка американських десантних операцій, літаки знищували берегові укріплення, радари, також атакували морські цілі.
PB4Y-2 трьох ескадрилей (VPB-109, VPB-123 і VPB-124) були пристосовані для використання протикорабельної керованої бомби ASM-N-2 Bat. Вперше в бойових умовах ця бомба була використана 23 квітня 1945 року поблизу Балікпапана.
Після закінчення Другої світової PB4Y-2 залишались на озброєння морських патрульних ескадрилей до 1954 року, деякі з них взяли участь в Корейській війні.
В 1950 році 22 PB4Y-2 були передані Франції, де вони ввійшли в флотилії 6F, 8F і 28F. В складі частин вони використовувались як бомбардувальники в Індокитаї і Алжирі. Останні PB4Y-2 були зняті з озброєння в 1961 році.
ВПС Республіки Китай отримали 38 PB4Y-2 в 1952-56 році.[2]
Тактико-технічні характеристики
Технічні характеристики
- Довжина: 22,73 м
- Висота: 8,89 м
- Розмах крила: 33,53 м
- Площа крила: 97,36 м ²
- Маса порожнього: 16 970 кг
- Маса спорядженого: 29 030 кг
- Двигун: 4 × Pratt & Whitney R-1830-94
- Потужність: 4 × 1350 к. с.
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість: 397 км/год
- Бойовий радіус: 4200 км
- Практична стеля: 6000 м
- Швидкопідйомність: 5 м/с
Озброєння
- Захисне:
- 12 × 12,7-мм кулеметів Browning M2
- Бомбове:
- 3630 кг бомб
- 2 × керовані бомби ASM-N-2 Bat на зовнішніх підвісах.
Примітки
- Військово-повітряні сили Франції
- Харук, 2012, с. 244-245.
Джерела
- Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)
