De Havilland Hornet

Де Хевілленд Горнет (англ. De Havilland Hornet) британський двомоторний винищувач створений на базі De Havilland Mosquito. «Горнет» розроблявся компанією de Havilland в другій половині Другої світової війни з власної ініціативи, і зрештою був прийнятий на озброєння. Проте серійні машини були готові вже після закінчення війни і «Горнет» використовувався тільки в колоніальних війнах Британії, зокрема під час війни в Малайї.

De Havilland Hornet
Призначення: Винищувач
Перший політ: 28 липня 1944
Прийнятий на озброєння: 1946
Знятий з озброєння: 1956
На озброєнні у: Королівські повітряні сили Великої Британії
Розробник: De Havillandd
Виробник: de Havilland
Всього збудовано: 383
Конструктор: Джеффрі де Гевіленд
Екіпаж: 2 особи
Максимальна швидкість (МШ): 760 км/год
Дальність польоту з ППБ: 2414 км
Практична стеля: 11 430 м
Довжина: 11,18 м
Висота: 4,32 м
Розмах крила: 13,72 м
Площа крила: 33,54 м²
Порожній: 5842 кг
Максимальна злітна: 9480 кг
Двигуни: 2 × Rolls-Royce Merlin 133/134
Тяга (потужність): 2 × 2030 к. с. (1514 кВт)
Гарматне озброєння: 4 × 20-мм авіаційні гармати Hispano-Suiza HS.404
Підвісне озброєння: 8 × 27 кг ракет

Історія

Прототип DH.103

Хоча восени 1941 року виробничі потужності de Havilland були зайняті виробництвом De Havilland Mosquito, і деяких менших моделей, інженерний відділ не був настільки завантажений і міг розробляти дизайни нових літаків. В результаті такої незайнятості були розроблені попередні дизайни літаків DH.101, Vampire, а з листопада 1942 року почались роботи над двомоторним ескортним винищувачем під позначенням DH.103 для використання проти Японії в Південно-східній Азії і Океанії. Проєкт будувався на основі нових, значно вужчих, двигунах Rolls-Royce Merlin в максимально обтічних капотах і в результаті був прийнятий міністерством авіації, а також під нього було видано специфікацію F.12/43.

Перший прототип DH.103 піднявся в повітря 28 липня 1944 року, за ним був готовий другий, який був пристосований для підвіски додаткових паливних баків і бомб під крилами. В результаті випробувань літак був прийнятий на озброєння під позначенням «Горнет F.1» (англ. Hornet F.1), і на початку 1945 року було зроблено замовлення на виготовлення 60 машин.

На озброєння Королівських ВПС «Горнети» надійшли тільки в березні 1946 року, коли ними почала оснащуватись 64-а ескадрилья. Загалом «Горнетами» було оснащено чотири ескадрильї на Британських островах і ще три на Близькому сході.

Sea Hornet NF.21 з складеними крилами в 1955 році.

Після виготовлення першої партії з 60 літаків, в дизайн були внесені зміни: розмір баків зріс з 1637 літрів до 2455, а також збільшено горизонтальні хвостові поверхні. Ця модифікація отримала позначення F.3. Остання партія літаків виготовлялась в вигляді винищувача-розвідника з передбаченими камерами і отримала позначення RF.4.

Окрім ВПС літаками зацікавився флот, який саме шукав потенційний палубний винищувач для використання на Близькому сході. Тому ще в 1944 році три F.1 було перероблено для використання на авіаносцях. Літак отримав складні крила, гальмівний гак, пристосування для катапульти і морський радар. Перший з цих літаків піднявся в повітря (з сухопутної бази) 19 квітня 1945 року, а третій прототип вже проходив випробування на борту авіаносця «Оушн». Результати випробувань виявились успішними і літак був запущений в серійне виробництво під специфікацією N.5/44 і військовим позначенням «Cі Горнет F Mk.20» (англ. Sea Hornet F Mk.20). На його основі також було створено двомісний нічний винищувач NF.21.[1]

Тактико-технічні характеристики

Sea Hornet NF.21

Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II[1]

Технічні характеристики

  • Екіпаж: 1 особа
  • Довжина: 11,18 м
  • Висота: 4,32 м
  • Розмах крила: 13,72 м
  • Площа крила: 33,54 м ²
  • Маса порожнього: 5842 кг
  • Максимальна злітна маса: 9480 кг
  • Двигуни: 2 × Rolls-Royce Merlin 133/134
  • Потужність: 2 × 2030 к. с. (1514 кВт)

Льотні характеристики

  • Максимальна швидкість: 760 км/год на 6705 м.
  • Дальність польоту: 2414 км (з підвісними паливними баками)
  • Практична стеля: 11 430 м

Озброєння

  • Стрілецьке:
    • 4 × 20-мм гармати в носі літака
  • Підвісне:
    • 8 × 27 кг некерованих ракет або
    • 907 кг бомб

Література

  • Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — ISBN 0600349675. (англ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: De Havilland Hornet

Примітки

  1. Monday, 1984, с. 85.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.